«Коломийка» на 37 Фестивалі фольклорних традицій Воєводини – 2015

     26-27 вересня 2015 р. у Вербасі відбувся 37 Фестиваль фольклорних традицій Воєводини. Ми маємо звичку цю маніфесиацію називати Крайовий огляд традицій Воєводини і це є вже вищий рівень досягнення фольклорних ансамблів у плеканні традицій і тут збераються ансамблі з цілої Воєводини, які перейшли селекції на општинських і регіональних оглядів традицій.

     Товариство «Коломийка» кожного року брали участь на општинських оглядах фольклору і традицій а часто і на регіональних оглядах. Рідко буває щоб який з ансамблів або груп перейшли на крайовий огляд але коли це ставалося це вважалося великим успіхом. Таких успіхів було вже кілька. Перший був коли Група співаків джерельних пісень виступила на Воєводянському фестивалі традицій у Вршцу 1981 року під керівництвом Михайла Ляховича.

 Наступний такий успіх був коли Дитячий фольклорний ансамбль виступив на 48 Музичному фестивалі дітей Воєводини у Новому Бечеї 9 травня 2009 року під керівництвом Миколи Ляхович, коли виконали танець «Чабанські ігри» і отримали грамоту за друге місце на фестивалі.

 Після того Мішана група співаків, під керівництвом Богдана Лукача, виступила на 33 Фестивалі фольклорних традицій Воєводини у вересні 2011 року з піснею «Ой, чий це кінь стоїть?», де отримала грамоту за відмінне виконання пісні.

 2013 року у «Коломийкі» спробували щось нове, зробити традиційну виставу весільного звичаю. У цій виставі брали участь три генерації з три групи, групи співаків джерельних пісень, танцювальна група ветеранів і молодіжний танцювальний ансамбль. Вистава називалася «Весільний звичай – Даровання». Сценаріо зложив Петро Ляхович а хореграфічні частини доробляв Микола Ляхович а супроводжував Стефан Семянів. З тою виставою виступили на 35 Фестивалі фольклорних традицій Воєводини 22 вересня 2013 року, де отримали грамоту за відродження традицій.

     І цього року Товариство плекання української культури «Коломийка» виступило на Крайовому огляді традицій або як офіційно називають цю маніфестацію на 37 Фестивалі фольклорних традицій Воєводини у Вербасі 27 вересня. «Коломийка» виступила з дві групи: Група співаків джерельних пісень відспівала пісню «Шумай, думай по долині» під керівництвом Петра Ляховича

 і Танцювальна група ветеранів з танцем «Буковинська полька» під керівництвом Миколи Ляхович і музичному супроводі Стефана Семяніва і Даміра Бухи.

     Організаторами цього фестивалю були Завод культури Воєводини, Союз аматорів Воєводини, Культурний центр Вербасу і Центр за фізичну культуру Вербасу.

Посол України відвідав «Коломийку»

     18 вересня у Сремській Митровиці. Сьогодні делгація Посольства України у складі Надзвичайний оповноважений посол України у Сербії Олександр Александрович, конзул Наталія Маркевич і секретар Богдан Кость побували на території регіону Срем. Вони були запрошені відвідати село Дівош а у повороті повернули до Сремської Митровиці. Найперше відвідали нашу грекокатолицьку церкву Вознесення Господнього і на кінець повернули і до приміщення Товариства плекання української культури «Коломийка».

    У приміщенні товариства «Коломийка» надзичайних і важних гостей дочекали члени Керівної ради Микола Ляхович, Ігор Курман, Стефан Семянів і Петро Ляхович. Після першої зустрічі і познайомлення настрій дуже шведко став дружнім. Його Екселенція Олександр Александрович дуже цікавився українцями Сремської Митровиці і товариством. Йім було цікаво слухати наші розповіді про наше щоденне життя, про нашу активність. Йім подобалося наше приміщення і всі знимки наших активістів ріжних генерації з ріжних виступів.

     Вже домовлялися між нами, що будемо частіше зустрічатися і більше дружити а по потребі помагати і підтримувати одні одних. Ми у розмові з послом Олександром Александровічем і членами делегації розмінялися думками на ріжні теми і в багатьох знайшли спільну мову.

    Я запросив Його Екселенцію Олександра Александровича дати заяву про те, як їм подобалося у Сремській Митровиці, які дальші плани і тп. Ось що Він сказав: «Коли я почув, дізнався що у Сремській Митровиці є вулиця Тараса Шевченка то я зрозумів, що я себе буду тут почувати дуже добре, що тут є наші люди, тут є українці. Я в тому перекрнався і мені дуже приємно зараз бути в клективі місцивої громади, яка мене і моїх колег дуже тепло приймає. Я знаю що як посол, я розумію, що на території Снрбії є українці, є русини, загалом блисько двадцяти-двацятипять тисяч людей. І Сремська Митровиця один з тих осередків, де є українці і русини, є грекокатолицька церква. Це дуже важливо тому що, ми знаємо це, і в Україні так є, що коло церкви гуртуються люди, гуртується громада, є обмін, є культура, є музичні колективи, і це прикрасно і тому, що у наш сучасний вік комунікація це найважливіша. Треба щоб люди між собою спілкувалися, українці з українцями і українці з сербами і тоді все буде в нас дуже добре. Я лише три місяці зараз у Сербії, буду намагатися відвідати також і інші райони, општини, цікаві міста. Я вже був в Новому Саді, там теж у нашій церкві, я вже їхав на південь,  в бік Чорногорії, теж проїхав ці місця. Я б із задовленням хотів ще подивитися тут монастирі на Фрушка Горі. Я ще там не був але обовязково відвідаю тому що як росповіли багато фресок були росписані саме українськими монахами з Київопечерської Лаври, з монастерів. Про це мало знають і серби тому що для них на жаль Україна то нібито Росія, чи нібито Радянський Союз, чи Царська Росія і моє завдання як посла теж полягає в тому, щоб розвіювати ці міфи, просто росповідати так як воно було насправді. Тобто і Сербія була під гнітом декількох імперій і Австроугорської і Турицької, навіть Югославія була як така велика держава в якій розчинялися культури різних народів. Так само і Україна була і під турками і поляками і під Московією. Вот, тому нам треба, як я буквально, вчора вийшло моє інтервю в газеті «Данас», який я якраз завершував словами, що і сербам і українцям треба струсити, чи змити цю пелюку цих імперій і це викоренити із себе цї імперські настрої і нам буде набагато лекше і ліпше пізнати один одного.»

     На кінці виголосили тосте, Посол Олександр побажав нам всього доброго, всяких успіхів а ми вітали дорогих гостей і дячкували, що знайшли троха часу і для нас, ми з тією зусріччю отримали нову наснагу працювати на збереженні нашої культури, віри а в тому і індентичності. 

Участь Коломийки на 128-ій Смедеревській осені

5 вересня 2015 р. Смедеревська осінь входить між найстарші економічно-туристичні маніфестації у Сербії. Настала на грунті спеціялізованих виставок винограду, вина і фруктів, з яких перша відбулася 1899 року. З 1960 року ця маніфестація отримала назву Смедеревська осінь.

     Організовання виставки мало за мету ширшому авдіторіюмі представити велике число сорт їстивого і винського винограду і фруктів, які вирощуються у Смедереві.

     Організатор і головний покровитель є місто Смадерево а програма відбувається на просторі цілого міста а головні маніфестації відбуваються на Смедеревській твердині і Міській площі. На маніфестації беруть участь учасники різного профілю – діти дошкільного зросту, спортмени, актори, члени спортевних команд і товариств, спілки жінок, промесловці, культурні працівники, ремісники і культурно-мисецькі товариства.

     128 Смедервська осінь цього року триває з 23 серпня по 6 вересня. Під час фестивалю проявляється велика зацікавленість домашніх житилів і великого числа туристів. Бувають різні маніфестації як нпр: Міжнародна виставка собак, Палеонтолошка виставка, презентація традиційного надбання Смедерева, запахи і барви краю, концерт садочків і вихователів, концерт місцевого тамбурового оркестру, ярмарок промесловості і вина, ріжні спортивні турніри, сільські подвіря, відкреття винського міста, смедеревський карнавал, дефіле і виступ карнавальських груп, дитячі майстер кляси на тему осені, виставка книжкових видань, концерти знайомих естрадних співаків, як Мірослав Іліч і Здравко Чоліч, активності художників і вистаки творів, програми для дітей, презентація середньовічних прекмет міста, концерт фольклорних ансамблів, виступи балетьських ансамблів, концерти рок груп і тп...

     Організатори цьогорічної Смедеревської осені запросили взяти участь на фестивалі і Товариство плекання української культури «Коломийка». «Коломийка» брала участь на маніфестації Смедеревська осінь а виступила на концерті під назвою Концерт карнавальних груп. Перед концертом відбувся дефіле вулицями міста а представилися велике число учасників, від тих наймолодших до ансамблів з різних країн світу,

 на початку якого дівчата у сербських одностороях несли великий прапор фестивалю.

 За ними йшли сербські середньовічні лицарі і потім і всі інші. 

Діти вбрані у різні костюми, які собою представляли плоди осені і золоте осіннє лишця.

 Далі ішли учасники з різних країн: Мексіка, Малезії, Ірландії, Пакистану, Єгипту, Індонезії і Японії.

 Між ними були і різні еґзотичні студії танцю.

     Концерт відбувся на велекій сцені у центрі міста на міській площі. Тут були виставлені штанди з фруктами між якими було найбільши винограду.

 Найбільшою атракцією маніфестації була велике гроно винограду, якого привезли на причепі у супроводі хлопців і дівчат вбраних у сербські костюми.

      На тій самій сцені того вечора виступив ще й знаний співак сербських народних пісень Мирослав Іліч.

     Маніфестація дуже добре задумана і спроводиться у присутності багатьох глядачів так що центр міста був заповнений людьми до пізного вечора.

      Члени «Коломийки» понесли з Смедерева гарні враження бо домашні їх гарно приймили 

і добре пригостили а танцюристи їм віддячили гарним виступом. 

Молодіжний танцювальний ансамбль виконав танець «Чабанські ігри» під керівництвом мистецького керівника Миколи Ляховича і у супроводі оркестри Стефана Семяніва.

І цього було але ми не мали нагоду бачити.