Великодні дзвони
У церкві тиша і напівтемрява. Гріб Христа Ісуса прикрашений найкращими квітами а білля нього стоять хлопці вбрані у козацькі форми – вартують. Помалу прибувають люди, заходять до церкви, підходять до Ісусового гробу і глибоко кланяються а потім кладуть кошики з паскою і іншими стравами, прикрашені українськими рушниками, на передбачене місце.
Церква чим більше виповнювалася, зараз приходять і ті вірні, які тільки у цій нагоді приходять на Богослужіння, щоб посвятити кошик з паскою і яйцями. Настрій і амбієнт справді величавий, святкується воскресіння Христове – Великдень, насвятіший празник христіянського світу.
Отець приступає до Гробу і починає служити Великоднє ютрення, білля нього цілий загін вартових козаків. Церква вже зовсім повна, кошиків понад сто. По закінченні ютренні о. Зеновій запрошує вірних вийти з церкви і рушити у обхід довколо неї тричі. Хлопці і молодші люди взяли «небо» і церковні прапори і разом з оцем і всіма людьми розпочали процесію довколо церкви. За той час інша група молодих чоловіків залешилася у церкві, щоб розібрати гріб а інші весь час дзвонили у церковні дзвони. Як обійшли тричі довколо церкви, зупинилися коло вхідних дверей а отець постукав у двері і їх відкрито.
Люди зайшли знову до церкви співаючи «Христос воскрес із мертвих...». Почалася Великодня Служба Божа. Звучали гарно церковні літургійні наспіви а особисто великодні тропарі і кондаки: «Христос воскрес і з мертвих», «Ангел вопіющчи», «Вірую», «Отче наш». На проповіді о. Вовк прочитав привітного листа Апостольського Екзарха Владики кир Георгія Джуджара а далі і сам прилучився з привітами вірним з нагоди Великодня.
До Святого Причастія приступило дуже багато вірних а перед ними всі вартові, хлопці у козацьких формах. Під кінець Богослужіння о. Зеновій подякував всім жінкам і чоловікам за те, що так гарно приготовили церкву для цього великого празнику.
І на кінці посвячуються кошики з великодними стравами, паскою, яйцями, писанками, шинкою, ковбасою, сиром, маслом, хріном і іншими... Ций момент для більшості людей насвяточніший, приступають до своїх кошиків, відкривають.
І ще перед відходом всі приступають до мировання, отець кожного вітає з великодним привітом «Христос воскрес», помазує миром по чолі а діти іще отримують по одну крашанку.
Люди, обнімаючись і цілуючись, вітають одні одних з Великодним. На подвір’ї іще затримуються, щоб поговорити, роздивитися хто і як прикрасив свій кошик. Запах смачних страв а особисто після довгоденного посту пригадував людям, що треба йти додому на спільний, сімейний великодний сніданок. Сніданок обовязково починався з кусоком посвячиного яйця а далі їлися інші страви накришені у одну миску. Незадовго з тим пригодять і діти з вулиці з своїми кошиками, в яких складають отримані писанки. У хаті весело, бються яйцями, обдаровуються подарунками. Звичай такий, що всі мають поновитися для Великодня хоч з одною новою річчю з одягу.
Все це прикрасила і гарна погода, так що цей Великдень справді відбувся гарно і рдісно.
