субота, 30. октобар 2010.

Українська громада у Сомборі

Українські громади Сербії і Хорватії у Сомборі

     Як вже увійшло у традицію кожного року відвідувати українською громадою Меморіяльний цвентар вояків – бійців 3. Українського фронту у Сомборі (Сербія), так було і цього року. 30. жовтня цьр. організувалася українська громада Сербії під керуванням Товариства української мови, літератури та культури Сербії з Нового Саду і прийшла до Сомбору на Меморіяльний цвентар віддати шану і помолитися за постраждалих молодих бійців з України, які полягли тут у велиуій визвольній війні. Українську громаду представляли по десятка представників громад з Сремської Митровиці, Інджії, Новогу Саду, Вербасу та Кули.
     Українській громаді Сербії прилучилися і представники Української громади Хорватії. До них прилучилися і представники Посольства України, посол Віктор Недопас, секретар Олександр Кириченко, аташе конзульських питань та аташе військовий, представник Сербсько-українського товариства з Сомбору, священики і сестри.
      Цілий зїзд у оформленій черзі підійшов до пам’ятника, де поклали вінки представники Товариства «Просвіта», Посольства України та Української громади Хорватії. Поминальну панахиду відслужив о. Анатолій Лотоцький ЧССВ з Кули промовивши на кінці гарну проповідь. По нім слово взяли іще голова Товариства «Просвіта» Мирослав Гочак, привітавши всіх присутніх а окремо представників посольства і українців Ховатії. Говорили іще Посол України Віктор Недопас, голова Української громади Хорватії Іван Семенюк та учасник війни на цих теренах  Зеновій Гемон з Інджії.

     По тім всі разом поїхали на береги Дунаю на місці Бездан, щоб пустити вінки на воду, щоб поплили на Україну. Вінки пустили представники Товариства «Просвіта» і Посол України. Всі інші довго дивилися за синьо-жовтими вінками які поплили водою. Мирослав Гочак і тут говорив а саме про саму битву, яка відбулася тут на ріці Дунай у ІІ Світовій війні, яка стратила на тисячі молодих людей, котрі положили найбільшу жертву за волю, своє життя.
     Все закінчилося спільним обідом і домовою, що така зустріч зорганізується і наступного року, але можливо, що вона відбудетьмя з другого боку Дунаю, на території Хорватії, де також існує Меморіяльний цвентар і великий пам’ятник

Нема коментара:

Постави коментар