уторак, 14. септембар 2010.

2010 рік - Воєводина фест 2010

Войводина фест на Штранді


На тому самому місці, де раніше відбувався Фестиваль страв і музики, у організації Американської демократичної асоціяції, знова відбувається етно-фестиваль під назвою «Войводина фест» а організацію перебрало «Градско зеленіло» Нового Саду, туристичні організації Воєводини і міста Новий Сад та «Покрет горана». Фестиваль відбувся 4 вересня 2010 року на Штранді, на березі ріки Дунай.

Туристично забавна маніфестація «Войводина фест», якою презентується багатство різноманітності, мултикултуральність і потенціяли Краю, зібралося на новосадському Штранді біля 150 учасників (товариств і організацій) і більше 10 тисяч присутніх глядачів.

На широкому просторі між центральним простором, дунайською пляжою та «Мостом слободи» виступили майстри кулінарського уміння, старих ремесел і новіших рукотворів, як і численні культурно-мистецькі товариства і ансамблі, які влаштували багату програму і надзвичайну забаву для гостей. (www.rtv.rs)

В Товаристві плекання української культури «Коломийка» увійшло у праксу відгукатися на запрошення на такі етно-фестивалі. Етно і вишивальна секція приймели на себе той обов’язок приготовляти потрібні страви і вишивки. Нещодавно брали участь на такому фестивалі у Сремських Карловцях а до цього 1. Воєводина фест приготовлялися з окремою увагою.

Софія Писанюк, керівник Вишивальної секції, старається про всі підготовки потрібних матеріялів для кухні, їй помагають численні жінки і чоловіки, члени товариства а найбільша поміч від її мужа Івана. Вона нам розповіла: - Ми вже у п’ятницю приготовили бараболю, муку і інші матеріяли в нас дома а потім пішли до церковного залу нашої церкви. Там зібралося багато наших жінок і чоловіків. Жінки в залі ліпили вариники а чоловіки їх варили у котлі. Вже цей процес гарний сам собою, бо тут спілкуємо між собою, жартуємо, співаємо, розмовляємо. А завтра на день фестивалю я і Іван встаємо роно у досвіта, навтжуємо страви до машини і з нами іще дехто з членів і прямуємо до міста фестивалю. Вже о 8 годині рано ми розташували наш штанд на Штранді у Новому Саді. Ми прикрасили наш штанд вишивками, книжками і потрібні начення для розподілювання страв. Ми від страв приготовили наші вариники, тертюхи, завиванці і ріжних колачів. Все це продавали а найбільший пошук був за вариниками і тертюхами. У Новому Саді люди знають про наші вариники і тому їх люблять їсти.

Пізніше, коли приїхав автобус з нашими танцюристами і співаками і коли прийшов час виступати, я і ще диякі жінки пішли співати на сцену. Група співаків джерельних пісень відспівали пісні «Ой, там коло моста» і «І шумить і гуде» у супроводі Стефана Сімянова з акордионом. Коли вернулися, кажуть нам, була якась комісія, пробувала наші страви і проголосила наш тертюх за найсмачніший укус фестивалю. У нас настала велика рідість, сльози потекли самі собою а дівчата аж верешчали від радости. Організатори запросили Славку Канюга на сцену щоб наділити її першою нагородою, чеком на 500 єврів. Після виголошення найсмачнішої страви створився такий виликий натиск на наш штанд і ми всі страви розпродали за кілька хвилин.-

Тут додаємо, що тертюхи приготовляла Славка Канюга і їй припадає найбільша похвала тому, що зуміла їх так добре приготовити, що і представники «Opportunity Banke a d Nivi Sad» банку з Нового Саду проголосили їх за найсмачніший укус фестивалю. Отримані гроші використаюься на активності Товариства «Коломийка».

І Славка Канюга сказала кілька слів про цей успіх: - 4. вересня 2010 року у місті Новий Сад на Штранді було проведено фестиваль Воєводина фест – етно фестиваль страв і музики. Організатор фестивалю «Градско зеленіло» міста Новий Сад і туристичні організації міста Новий Сад і Воєводини. Товариство «Коломийка» представило танці, джерельну групу співаків, етнічний штанд і представив українську кухню - пироги, тертюх, штрудель, балабушки .....

Новизна в порівнянні з попередніми фестивалями, як організатор передбачив нагороду за найсмічнішу страву. Ми змагалися з нашими пирогами і тертюхом. Серед великого числа учасників журі вирішило, що перший приз і звання «найсмачніша страва» Воєводина фесту 2010 отримує наш тертюх.



субота, 4. септембар 2010.

2010 рік - Іще диякі виступи

Виступи «Коломийки», про які не писали, а було варта записати


- 30 травня 2010 року Дівоча вокальна група «Коломийки» виступила на Зустрічі дівочих вокальних груп у Вербасі.

- 12 червня 2010 року Танцювальний ансамбль «Коломийки» виступив на маніфестації «Коло Срему» у селі Ґрґуревці (СремськаМитровица).

- 13 червня 2010 року Танцювальний ансамбль «Коломийки» виступив на Регіональному огляді фольклорних ансамблів регіону Срем.

- 28 серпня 2010 року Етно секція Товариства плекання української культури «Коломийки» виступила на «Фестивалі національного колача»  презентуючи українські вишивки і страви. Фестиваль відбувся у Сремських Карловцях у організації Культурного центру Подунайських Швабів “Karlowitz” з Сремських Капловців.

2010 рік - Літня школа україністики

Літня школа україністики 2010 р.




Літня школа україністики відбулася з 15 серпня по 27 серпня 2010 року. До цієї Літньої школи прибуло 26 дітей і 3 виховатиля з Сремської Митровиці, Нового Саду, Інджії, Вербасу і Кули. В міжнародному таборі в Нагуєвичах (Львів) залишилося 13 дітей а інших 13 перебували в туристичній базі «Лісовий», недалеко села Скоморохи (Бучач – Тернопільська область). З Сремської Митровиці у Літній школі перебували діти: Магеровскі Володимир, Келава Марко, Секулич Александар, Бандо Мартин та Крпан Крістіян.

Прибуваючи до Бучачу діти і вчительки Славка Канюга і Надія Воротняк сердечно привітані хлібом-сіллю і з відповідними словами представника міського уряду з присутністю міських масмедій. Після того учасники Літньої школи зміщені до туристичної бази «Лісовий».

Діти відвідували уроки української мови, вчилися українських пісень, виходили на екскурсії. Були організовані і діскотеки у вечірніх годинах. Також спілкували з дітьми з Тернополю і Київа, які також там перебували. У тих спілкуваннях були примушені користатися українською мовою.

На ескурсіях відвідали Лісові водоспади білля села Скоморохи, де водив їх Михайло Дмитрович. Відвідали також місто Чортків, міський музей, народню бібліотеку, церкву Св. Покрови, Польський костоль, замок з XIV-XV століть, печеру у Брщівському районі. Відвідавши Тернопіль були присутні на відкретті пам’ятника Лісі Українці, підношенні прапора знагоди дня незалижності, слухали легенди про утворення міста Тернопіль. Бачили пам’ятник короля Данила Галицького, відвідали греко-католицьку церкву. Відвідали монастирі в селі Рукомеш, Зарваницю та Яглавець.

В місті Бучач відвідали музей, були присутніми на Святочній академії відзначення Дня незалижності України, після чого дивилися на концерт аматорів Бучачкого району. В будинку проживання дивилися на концерт дитячого ансамблю «Веселі гудаки».
                                                                                                                                      Славка Канюга