Святочний концерт «Коломийки» - відзначення 30 років існування
Як ми вже писали про значіння цього року для Товариства плекання української культури і як вона провила його в своїх активностях. Активність «Коломийки» цього року була призначена відзначенню 30 років від засновання. Виступи на значних оглядах фольклору і ріжних фестивалях, які відбулися успішно і на яких отримані значні відзнаки, ми вже писали. Зараз мусимо сказати, що «Коломийка» отримала іще одну значну відзнаку. Місто Сремська Митровица за своє свято прийняла день св. Димитрія, по якому несе ім’я, і в той день наділює грамотами і плакетами міста найуспішніших колективів і осіб. Цього року, для «Коломийки» ювілейного, в місті принесли рішення нагородити її плакетою міста. Тим чином в керівництві міста визнано, що «Коломийка» належить до найуспішніших культурних колективів в місті і що вона є гідним представником міста де б не виступала.
Не зважаючи на це визнаня в місті, «Коломийка» вже раніше вирішила відзначити 30-річний ювілей в два окремі заходи: Святочною академією і Святочним концертом а того самого дня влаштувати Святочну забаву для гостей і членів у хотелі «Сірміум».
7 листопада 2009 року зібралися в міському театрі ім. Добріца Мілутінович всі члени «Коломийки» і її шановні гості і приятелі. Коломийчани, щоб своїм гостям і прихельникам показати свої осягнення на полі плекання української культури, гості, щоб поділитися вітаннами і побажаннями з ювілеєм а приятелі, щоб з радастю і захопленням потішитися красою виконаних пісень і танців.
Сцена була прикрашена вже традиційно дуже гарно з відзнаками «Коломийки» і ювілею. Про це з великим умінням задумав Іван Ґреґус а помогли йому Еміл Ляхович і інші члени.
Програма почалася «Привітним танцем» у супроводі Мішаної вокальної групи, яка співала святочну пісню товариства «Співай, Коломийко, співай». Видучими були Олександра Ляхович, Іван Стефанюк і Фетко Канюга.
Олександра Ляхович: - Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, як ліс шумить і грає темний бір. Чи знаєш ти цю пісню благовісну, як ліс мовчить і молиться до зір? Чи знаєш ти прикрасну ту картину, як місяць-князь зійде на дерева, як срібний шовк огорне всю долину і заблищить брилянтами трава?
Іван Стефанюк: - Дорогі приятелі, шановні гості, добрий вечір! Вже роками ми не даємо вам седіти дома і дивитися на телебачення, але запрошуємо вас щоб разом з нами провести один приємний вечір, яким буде і цей. Цього разу тільки різниця в тім, що ми так робимо вже 30 років і що бажаємо цей ювілий відзначити спільно з вами. Як налижиться гостям висловити гостинність і привітити їх, так і ми запрошуємо голову товариства Анну Ляхович, щоб звернулася до вас.
Анна Ляхович привітала всіх гостей а між ними Заступника голови Міської Ради Зорана Міщевича, радника Посольства України у Сербії Олександра Кириченка, діректора Установи плекання культури „Срем“ Зоріцу Міщевич, голову Української Національної Ради Мирослава Калинюка і численних представників українських товариств, міських товариств і установ. Вона в дуже короткому сказали кілька слів про „Коломийку“ а далі запросила Зоріцу Міщевич взяти слово.
Зоріца Міщевич: - Добрий вечір, бажаю вам всього найкращого. Вибачте, якщо я помилилася але я бажала звирнутися до вас мовою, яку ви найкраще розумієте, яку найкраще відчуваєте, вашою рідною мовою, з належною шаною до всіх мов цього простору. Бажаю росповісти вам про людей, яких часто стрічаю на вулиці, на робочому місці, про нарід, який надзвичайно визнаю, шаную, і в культурі якого надзвичайно любуюся. Так сталося а так часто буває, що розум надвищують почуття, які знаходять своє природне місце. Випадок так хотів, щоб саме я як директор Установи плекання культури „Срем“ мала честь пропонувати для такої значної нагороди Міської ради Сремської Митровиці Товариство плекання української культури „Коломийка“, Це для мене була велика честь і ще більше вдоволення коли Товариство плекання українсько культури „Коломийка“ цю нагороду і отримало. Нагорода як і кожна нагорода свідчить, і це є природним, насамперед про того, хто цю нагороду наділює потім про причину з якої нагорода наділюється і на кінці, що є і найважніше, в чії руки ця нагорода приходить. Нагороду наділює Міська Рада міста Сремська Митровица, цю традиційну нагороду міста з нагоди празнику міста св. Димитрія і на кінці це найважніше а і через 30-річний ювілей наділюється Товариству „Коломийка“. І тому бажаючи похвалити велике намагання, працю і передусім великий ентузіязм, у часі обтяженім різними матеріяльними труднощами, висунемо те, що мусимо фаворизувати як підвещину вартість, як любов до народу, традицій, культури, що „Коломийка“ так старанно виконує. Думаємо, що „Коломийка“ заслуговує отримати плакету міста. „Коломийка“ заслуговує вашу пошану, через афірмацію загальної а окремо культурної творчості українців, через великий ентузіязм в збереженні власного ідентітету, я їм від серця гратулюю ще перед овіційним врученням цієї нагороди, На здоровля!
Ці слова Зоріци Міщевич сприйняті з великими оплесками і потвердженням згоди з її словами. Далі до присутніх звернувся голова Української Національної Ради Мирослав Калинюк з гратулюваннями і при тім передав голові „Коломийки“ подарунок – художню працю художника Данієла Бабича.
Фетко Канюга: - Коло млина, коло броду два голуби пили воду, напилися, политіли, крилоньками злопотіли, посідали в чистім полі, в чистім полі на тополі. Група джерельних пісень працює вже 30 років з часом тільки склад мінявся бо деякі відійшли від нас на завжди а деякі постійні з перших днів а приєдналися і нові. Репертуар залишився той самий тільки доповнюється новими піснями з багатої спадщини українських джерельних пісень.
Джерельна група співаків відспівала пісню «Коло млина, коло броду» під керівництвом і супроводом на акордеоні Петра Ляховича.
Олександра Ляхович: - Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова. Як дівчину не любити, коли чорноброва? Як дівчину не любити, коли чорні очка! Дівоча вокальна група працює вже кілька років і захоплює своїм виконанням українських пісень на молодіжний спосіб з гарним звучанням дівочих голосів.
Дівоча вокальна група виконала пісню «Тече вода каламутна» у супроводі оркестру товариства, якого керівник Дамір Буха.
Цього разу спробувалося уввести новий спосіб презентації програми товариства. В залі був поставлений „відео-бім“, який показував раніші виступи.
Іван Стефанюк: - Ой, не спиться, не лежиться, і сон мене не бере. Пішов би я до дівчини, та не знаю де живе. Світи, світи місяченьку, і ти ясна зоря, та й просвіти доріженьку аж до милої двора.
На відео презентації ви бачили як цю хореогафію виконувала перша генерація танцюристів „Коломийки“. Протягом років багато генерацій виконувало а вона іще знаходиться на репертоарі. Сучасна генерація з цим танцем виступила цього року на Крайовому огляді фольклору, де заслужила Срібну плакету. За тим фольклорний ансамбль виконав танець „Чабанські ігри“. Зараз після того знову вийшла Група джерельних пісень і виконала пісню „Чом трава не в’яне“.
Фетко Кањуга: Там де гори й полонини, де стрімкі потоки й ріки, де смерічок, ген, розмай, ллється пісня на просторі, вільна, сильна наче море, про мій милий рідний край. Завітайте в Прикарпаття, завітайте, люди добрі, завжди будуть раді вам. Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файний танець затанцюють, шану нашим світлим дням! Фольклорний ансамбль виконає український народний танець „Гуцулка“.
Олександра Ляхович: З усіх фольклорних секцій ця є най-молодшою а вже має кілька значних виступів за собою а зачалося з простого товаришування з піснею.
Мішана вокальна група виконала пісню „Розцвилася рожа“ під керівництвом Богдана Лукача і музичним супроводом Ярослава Сем’яніва з акордеоном.
Іван Стефанюк: - Український народній танець „Гопак“ у виконанні молодіжного танцювального ансам-блю сподобався глядачам на Фестивалі української культури „Калина“ і ми певні, що сподобається і вам.
Олександра Ляхович: - Крім всіх вартостей товариства, воно має і співаків солістів. Пісня «Гори, гори» у виконанні Івана Стефанюка завзяла перше місце на сьогорічному фестивалі «Калина». Він виконає цю пісню і для вас.
І справді Іван Стефанюк відспівав цю пісню і вона сподобалась глядачам.
Фетко Канюга: Мені припала честь наявити соловейків нашого товариства і пісню про соловея – Дівоча вокальна група і пісня „Ой, у вишнивому садочку“.
Олександра Ляхович: А зараз, шановні приятелі, перед вами премієрно, взагалі по перший раз, виступає новооформлений танцювальний ансамбль ветеранів.У складі цього ансамблю є члени які раніше танцювали а є і такі, які іще ніколи не танцювали. Танцювальний ансамбль ветеранів виконує танець „Полка“.
Зараз після того виконаний танець „ Українська сюіта“ молодіжним танцювальним ансамблем.
Іван Стефанюк: Це, що ви бачили був зєднаний хор, у складі якого входять група співаків джерельних пісень і мішаної вокальної групи. Цей хор також виступив перший раз і відспівав пісню „Ой, ти козаче“.
А зараз по програмі побачите український народний танець у виконанні молодіжного танцю-вального ансамблю, який захопив глядачів на цьогорічному Фестивалі української культури „Калина“. Сподіємося, що сподобається і вам.
Це була остання точка мистецької програми і згодом перейшлося на наділювання подяк. Коли товариство п’ять років тому відзначувало 25-у річницю від засновання, тоді наділено подяки всім бувшим членам, які хоч деякий час були активними у ансамблі „Коломийка“. Тоді вручено 68 подяк. Сьогодні, коли святкуємо 30-у річницю від засновання ми забажали віддати визнання тим членам, які вірні ансаблю від самого заснування, у всіх часах активностей без ніякої перерви.
Список членів, які отримали подяки:
Кравець Галька: - З самого початку член групи співаків джерельних пісень.
Кравець Йосип: - З самого початку є член групи співаків джерельних пісень, є член Керівної ради товариства а зараз керує бібліотекою товариства.
Ілчешин Ярослав: - Є членом групи співаків джерельних пісень від самого засновання.
Ілчешин Маріца: - З самого початку є активною в групі співаків джерельних пісень, є членкою вишивальної секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Басісцюк Славка: - З самого заснування є членкою групи співаків джерельних пісень, є і сьогодні. Крім того бере участь у вишивальній секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Ляхович Петро: - Він з початку співає в групі джерельних пісень, вже роками керує цією групою, нагороджений грамотою Комітету України з питань діаспори і національностей за особестий внесок у консолідації світового українства, з його ініціятиви „Коломийка“ реєстрована як товариство а він був перший голова товариства. Заслугою Петра Ляховича всі активності записуються у місячному інформаційнику „Вісник“ і у двох виданих монографіях товариства „Коломийка“.
Ляхович Микола: - З самого початку був танцюристом у фольклорному ансамблі а намовляв і інших включитися до ансамблю. Від 1988 року виконує обов’язок мистецького керівника. У періодах, коли приходило до перерв у активності, він постійно старався порушити її. Це взагалі йому вдавалося. Постійно і вперто старався прилучити чим більше членів і заснувати чим більше різних секцій, що видно з виконаної програми. Намагався поставити чим більше нових і відновити старі хореографії. Він ініціював вироблення костюмів для всіх ансамблів. Жодна маніфестація товариства не відбувалася без його участі: огляди, фестивалі, Вечері Тараса Шевченка, організовання Балів, Річні концерти товариства, піклування дітьми під час численних гастролей і виступів по країнах Балканів. На літніх канікулах зберав дітей для Літніх шкіл україністики а часто бував на тих школах вихователем і хороеграфом. Про його активності дізналися і на Україні і Комітет України націоналностей і міграції нагородив грамотою за афірмацію світового українства. Йому вдалося приготовити танцювальний ансамбль і вибороти право виступити на Крайовому огляді фольклору і заслужити срібну плакету. Він підніс мистецький рівень виступів на всіх чергових і інших виступах так що запрошення для гастролей прилітають як горобці зі всіх боків. У всьому, що „Коломийка“ сьогодні представила, він вбудував себе цілого і тисячі годин праці і непереспаних ночей.
Це означало, що святочний концерт закінчився але глядачі іще довго плескали і дали знати, що підуть вдоволенні і надоєні красою української культури і показаним ентузіязмом. Видучі запросили присутніх гостей і приятелів продовжити спілкування у хотелі «Сірміум».
Забава у хотелі Сірміум
І як сказав Фетко Канюга на кінці Святочного концерту: Дорогі гості запрошуємо вас до хотелу «Сірміум» на спільну забавну вечір, так і прийшли всі члени «Коломийки», численні гості і багато приятелів, які люблять потанцювати з коломийчанами на «Вечорах української музики – Балах». Цей вечір був в багато чому спільний до тих вечорів, запрошений грати оркестр Івана Ліщишина з Кули, який дуже вміло презентував українську музику а трохи пізніше і сучасну, молодіжну. Члени «Коломийки», які виступали на концерті, вже звільнені напруження танцювали вільно і з надхненням. Понесло їх вдоволення, бо всі дуже хвалили успішний концерт. Крім самої забави, організатору вдалося іще влаштувати танець серця, якого переможці отримали гарні подарунки. На початку вечері всі разом з о. Зеновієм Вовком промовили молитву.
Не зважаючи на це визнаня в місті, «Коломийка» вже раніше вирішила відзначити 30-річний ювілей в два окремі заходи: Святочною академією і Святочним концертом а того самого дня влаштувати Святочну забаву для гостей і членів у хотелі «Сірміум».
7 листопада 2009 року зібралися в міському театрі ім. Добріца Мілутінович всі члени «Коломийки» і її шановні гості і приятелі. Коломийчани, щоб своїм гостям і прихельникам показати свої осягнення на полі плекання української культури, гості, щоб поділитися вітаннами і побажаннями з ювілеєм а приятелі, щоб з радастю і захопленням потішитися красою виконаних пісень і танців.
Сцена була прикрашена вже традиційно дуже гарно з відзнаками «Коломийки» і ювілею. Про це з великим умінням задумав Іван Ґреґус а помогли йому Еміл Ляхович і інші члени.
Програма почалася «Привітним танцем» у супроводі Мішаної вокальної групи, яка співала святочну пісню товариства «Співай, Коломийко, співай». Видучими були Олександра Ляхович, Іван Стефанюк і Фетко Канюга.
Олександра Ляхович: - Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, як ліс шумить і грає темний бір. Чи знаєш ти цю пісню благовісну, як ліс мовчить і молиться до зір? Чи знаєш ти прикрасну ту картину, як місяць-князь зійде на дерева, як срібний шовк огорне всю долину і заблищить брилянтами трава?
Іван Стефанюк: - Дорогі приятелі, шановні гості, добрий вечір! Вже роками ми не даємо вам седіти дома і дивитися на телебачення, але запрошуємо вас щоб разом з нами провести один приємний вечір, яким буде і цей. Цього разу тільки різниця в тім, що ми так робимо вже 30 років і що бажаємо цей ювілий відзначити спільно з вами. Як налижиться гостям висловити гостинність і привітити їх, так і ми запрошуємо голову товариства Анну Ляхович, щоб звернулася до вас.
Анна Ляхович привітала всіх гостей а між ними Заступника голови Міської Ради Зорана Міщевича, радника Посольства України у Сербії Олександра Кириченка, діректора Установи плекання культури „Срем“ Зоріцу Міщевич, голову Української Національної Ради Мирослава Калинюка і численних представників українських товариств, міських товариств і установ. Вона в дуже короткому сказали кілька слів про „Коломийку“ а далі запросила Зоріцу Міщевич взяти слово.
Зоріца Міщевич: - Добрий вечір, бажаю вам всього найкращого. Вибачте, якщо я помилилася але я бажала звирнутися до вас мовою, яку ви найкраще розумієте, яку найкраще відчуваєте, вашою рідною мовою, з належною шаною до всіх мов цього простору. Бажаю росповісти вам про людей, яких часто стрічаю на вулиці, на робочому місці, про нарід, який надзвичайно визнаю, шаную, і в культурі якого надзвичайно любуюся. Так сталося а так часто буває, що розум надвищують почуття, які знаходять своє природне місце. Випадок так хотів, щоб саме я як директор Установи плекання культури „Срем“ мала честь пропонувати для такої значної нагороди Міської ради Сремської Митровиці Товариство плекання української культури „Коломийка“, Це для мене була велика честь і ще більше вдоволення коли Товариство плекання українсько культури „Коломийка“ цю нагороду і отримало. Нагорода як і кожна нагорода свідчить, і це є природним, насамперед про того, хто цю нагороду наділює потім про причину з якої нагорода наділюється і на кінці, що є і найважніше, в чії руки ця нагорода приходить. Нагороду наділює Міська Рада міста Сремська Митровица, цю традиційну нагороду міста з нагоди празнику міста св. Димитрія і на кінці це найважніше а і через 30-річний ювілей наділюється Товариству „Коломийка“. І тому бажаючи похвалити велике намагання, працю і передусім великий ентузіязм, у часі обтяженім різними матеріяльними труднощами, висунемо те, що мусимо фаворизувати як підвещину вартість, як любов до народу, традицій, культури, що „Коломийка“ так старанно виконує. Думаємо, що „Коломийка“ заслуговує отримати плакету міста. „Коломийка“ заслуговує вашу пошану, через афірмацію загальної а окремо культурної творчості українців, через великий ентузіязм в збереженні власного ідентітету, я їм від серця гратулюю ще перед овіційним врученням цієї нагороди, На здоровля!
Ці слова Зоріци Міщевич сприйняті з великими оплесками і потвердженням згоди з її словами. Далі до присутніх звернувся голова Української Національної Ради Мирослав Калинюк з гратулюваннями і при тім передав голові „Коломийки“ подарунок – художню працю художника Данієла Бабича.
Фетко Канюга: - Коло млина, коло броду два голуби пили воду, напилися, политіли, крилоньками злопотіли, посідали в чистім полі, в чистім полі на тополі. Група джерельних пісень працює вже 30 років з часом тільки склад мінявся бо деякі відійшли від нас на завжди а деякі постійні з перших днів а приєдналися і нові. Репертуар залишився той самий тільки доповнюється новими піснями з багатої спадщини українських джерельних пісень.
Джерельна група співаків відспівала пісню «Коло млина, коло броду» під керівництвом і супроводом на акордеоні Петра Ляховича.
Олександра Ляхович: - Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова. Як дівчину не любити, коли чорноброва? Як дівчину не любити, коли чорні очка! Дівоча вокальна група працює вже кілька років і захоплює своїм виконанням українських пісень на молодіжний спосіб з гарним звучанням дівочих голосів.
Дівоча вокальна група виконала пісню «Тече вода каламутна» у супроводі оркестру товариства, якого керівник Дамір Буха.
Цього разу спробувалося уввести новий спосіб презентації програми товариства. В залі був поставлений „відео-бім“, який показував раніші виступи.
Іван Стефанюк: - Ой, не спиться, не лежиться, і сон мене не бере. Пішов би я до дівчини, та не знаю де живе. Світи, світи місяченьку, і ти ясна зоря, та й просвіти доріженьку аж до милої двора.
На відео презентації ви бачили як цю хореогафію виконувала перша генерація танцюристів „Коломийки“. Протягом років багато генерацій виконувало а вона іще знаходиться на репертоарі. Сучасна генерація з цим танцем виступила цього року на Крайовому огляді фольклору, де заслужила Срібну плакету. За тим фольклорний ансамбль виконав танець „Чабанські ігри“. Зараз після того знову вийшла Група джерельних пісень і виконала пісню „Чом трава не в’яне“.
Фетко Кањуга: Там де гори й полонини, де стрімкі потоки й ріки, де смерічок, ген, розмай, ллється пісня на просторі, вільна, сильна наче море, про мій милий рідний край. Завітайте в Прикарпаття, завітайте, люди добрі, завжди будуть раді вам. Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файний танець затанцюють, шану нашим світлим дням! Фольклорний ансамбль виконає український народний танець „Гуцулка“.
Олександра Ляхович: З усіх фольклорних секцій ця є най-молодшою а вже має кілька значних виступів за собою а зачалося з простого товаришування з піснею.
Мішана вокальна група виконала пісню „Розцвилася рожа“ під керівництвом Богдана Лукача і музичним супроводом Ярослава Сем’яніва з акордеоном.
Іван Стефанюк: - Український народній танець „Гопак“ у виконанні молодіжного танцювального ансам-блю сподобався глядачам на Фестивалі української культури „Калина“ і ми певні, що сподобається і вам.
Олександра Ляхович: - Крім всіх вартостей товариства, воно має і співаків солістів. Пісня «Гори, гори» у виконанні Івана Стефанюка завзяла перше місце на сьогорічному фестивалі «Калина». Він виконає цю пісню і для вас.
І справді Іван Стефанюк відспівав цю пісню і вона сподобалась глядачам.
Фетко Канюга: Мені припала честь наявити соловейків нашого товариства і пісню про соловея – Дівоча вокальна група і пісня „Ой, у вишнивому садочку“.
Олександра Ляхович: А зараз, шановні приятелі, перед вами премієрно, взагалі по перший раз, виступає новооформлений танцювальний ансамбль ветеранів.У складі цього ансамблю є члени які раніше танцювали а є і такі, які іще ніколи не танцювали. Танцювальний ансамбль ветеранів виконує танець „Полка“.
Зараз після того виконаний танець „ Українська сюіта“ молодіжним танцювальним ансамблем.
Іван Стефанюк: Це, що ви бачили був зєднаний хор, у складі якого входять група співаків джерельних пісень і мішаної вокальної групи. Цей хор також виступив перший раз і відспівав пісню „Ой, ти козаче“.
А зараз по програмі побачите український народний танець у виконанні молодіжного танцю-вального ансамблю, який захопив глядачів на цьогорічному Фестивалі української культури „Калина“. Сподіємося, що сподобається і вам.
Це була остання точка мистецької програми і згодом перейшлося на наділювання подяк. Коли товариство п’ять років тому відзначувало 25-у річницю від засновання, тоді наділено подяки всім бувшим членам, які хоч деякий час були активними у ансамблі „Коломийка“. Тоді вручено 68 подяк. Сьогодні, коли святкуємо 30-у річницю від засновання ми забажали віддати визнання тим членам, які вірні ансаблю від самого заснування, у всіх часах активностей без ніякої перерви.
Список членів, які отримали подяки:
Кравець Галька: - З самого початку член групи співаків джерельних пісень.
Кравець Йосип: - З самого початку є член групи співаків джерельних пісень, є член Керівної ради товариства а зараз керує бібліотекою товариства.
Ілчешин Ярослав: - Є членом групи співаків джерельних пісень від самого засновання.
Ілчешин Маріца: - З самого початку є активною в групі співаків джерельних пісень, є членкою вишивальної секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Басісцюк Славка: - З самого заснування є членкою групи співаків джерельних пісень, є і сьогодні. Крім того бере участь у вишивальній секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Ляхович Петро: - Він з початку співає в групі джерельних пісень, вже роками керує цією групою, нагороджений грамотою Комітету України з питань діаспори і національностей за особестий внесок у консолідації світового українства, з його ініціятиви „Коломийка“ реєстрована як товариство а він був перший голова товариства. Заслугою Петра Ляховича всі активності записуються у місячному інформаційнику „Вісник“ і у двох виданих монографіях товариства „Коломийка“.
Ляхович Микола: - З самого початку був танцюристом у фольклорному ансамблі а намовляв і інших включитися до ансамблю. Від 1988 року виконує обов’язок мистецького керівника. У періодах, коли приходило до перерв у активності, він постійно старався порушити її. Це взагалі йому вдавалося. Постійно і вперто старався прилучити чим більше членів і заснувати чим більше різних секцій, що видно з виконаної програми. Намагався поставити чим більше нових і відновити старі хореографії. Він ініціював вироблення костюмів для всіх ансамблів. Жодна маніфестація товариства не відбувалася без його участі: огляди, фестивалі, Вечері Тараса Шевченка, організовання Балів, Річні концерти товариства, піклування дітьми під час численних гастролей і виступів по країнах Балканів. На літніх канікулах зберав дітей для Літніх шкіл україністики а часто бував на тих школах вихователем і хороеграфом. Про його активності дізналися і на Україні і Комітет України націоналностей і міграції нагородив грамотою за афірмацію світового українства. Йому вдалося приготовити танцювальний ансамбль і вибороти право виступити на Крайовому огляді фольклору і заслужити срібну плакету. Він підніс мистецький рівень виступів на всіх чергових і інших виступах так що запрошення для гастролей прилітають як горобці зі всіх боків. У всьому, що „Коломийка“ сьогодні представила, він вбудував себе цілого і тисячі годин праці і непереспаних ночей.
Це означало, що святочний концерт закінчився але глядачі іще довго плескали і дали знати, що підуть вдоволенні і надоєні красою української культури і показаним ентузіязмом. Видучі запросили присутніх гостей і приятелів продовжити спілкування у хотелі «Сірміум».
Забава у хотелі Сірміум
І як сказав Фетко Канюга на кінці Святочного концерту: Дорогі гості запрошуємо вас до хотелу «Сірміум» на спільну забавну вечір, так і прийшли всі члени «Коломийки», численні гості і багато приятелів, які люблять потанцювати з коломийчанами на «Вечорах української музики – Балах». Цей вечір був в багато чому спільний до тих вечорів, запрошений грати оркестр Івана Ліщишина з Кули, який дуже вміло презентував українську музику а трохи пізніше і сучасну, молодіжну. Члени «Коломийки», які виступали на концерті, вже звільнені напруження танцювали вільно і з надхненням. Понесло їх вдоволення, бо всі дуже хвалили успішний концерт. Крім самої забави, організатору вдалося іще влаштувати танець серця, якого переможці отримали гарні подарунки. На початку вечері всі разом з о. Зеновієм Вовком промовили молитву.
Нема коментара:
Постави коментар