недеља, 29. август 2010.

2010 рік - Монографія о. Стефана Пітки

Монографія про життя і діла о. Стефана Пітки




Вже роками несу у моїй думці потребу зробити щось вартісне, щось, що пригадувало б нам, що між нами жила така велика людина, о. Стефан Пітка.

Я особисто пізнавав о. Стефана і багато чого у моєму житті було пов’язане з ним і з його порадами. Тепер, коли о. Стефана нема вже довго між нами, відчуваю потребу зробити своєрідний пам’ятник тій великій і заслуженій людині. Вже підібрав досить матеріялів для монографії, але іще потрібно дещо, щоб монографія була цілісною і щоб о. Стефан Пітка був представлений справді так, як і заслуговує. Запрошую всіх, хто знав би росповісти щось із молодичого життя і дитинства о. Стефана Пітки, нехай напише і передасть мені, щоб вмістити до монографії. Мені потрібні і фоторафії з того часу.

Майбутня обкладинка
монографії
До цього тексту прилучую і спогади Стефана Сенишина, який пам’ятає о. Стефана ще з дитячих і молодих літ, щоб Ви бачили яких спогадів мені іще потрібно. Тут додаю і спогади і роздуми римокатолицького пароха о. Едварда Шпановича про о. Стефана. Отець Едвард дуже добре згаджувався з о. Піткою і помагав йому у всіх церковних і громадських потребах.
Тут подаю і фотографію обкладинки майбутньої монографії.

Іще прошу всіх, хто може на який небудь спосіб помогти, щоб ця монографії вийшла між люди, як одна вартісна і якісна пам’ятка на о. Стефана Пітку.
Петро Ляхович



Стефан Сенишин
Ми відростали разом

Ми жили на околиці Хорвачан, наша хата на одному горбочку а хата родини Пітка була на другому горбочку. Це було досить близько. Родина Пітків була одна патриялхална родина, прихильна до церкви. Самий їх син Стефан вже тоді відрізнявся від інших дітей своєю добротою і мудрістю. Він був завжди готовий поучувати молодших а навіть і старших від себе. Було, що хлопці любили деколи і побитися але Стефан цього не робив ніколи.

Батьки Стефана мали семеро дітей, займалися землеробством і не були дужи багатими. Всі діти були гарно виховані і ходили порядно до церкви до Дабраку.

Стефан був старший від мене, він гарно співав а ми в той час мали культурно-просвітеу спілку ім. Тараса Шевченка а пізніше назвали її ім. Івана Франка. Тут була і драмська секція. Ми йшли на багато змагань, до Баня Луки і далі. Стесюк вів це культурно-мистецьке товариство, він був столяр, вмів виробляти і скрипки і дуже гарно співав. До нього в майстерню ми приходили і співали, мали і драмську секцію, яка дуже добре працювали. З нею ми робили представління, їхали на змагання до Баня Луки, Прнявору, Лишні, де було тих сільських домів. Так і Стефан з нами а пізніше роботу з товариством перебрав Гіляків син. Один час і Стефан керував драмською секцією та хором.

Всі українці приходили до тої кузьні, навіть хлопці з Лишні. Коли роспалася Сільсько-землеробча задруга, кузьна стояла порожньою і щоб хлопці робили гульки, не знаю хто з старших хлопців здогадався, так що општина дала нам ту кузьну, щоб переробити її в дім. Ми дістали з Дев’ятини якихось дубів, зробили підлоги добровільною працею, мастили, впорядковували. В той час Стефан не був керівником але приходив як і інші молоді. Пізніше, як і інші хлопці, йшов до Срему шукати ліпшого життя.

Про Стефана не маю жодного злого слова сказати. Він якось відріжнявся від інших, мав інакші погляди на майбутність.

Я там пізніше працював метрекальним службовцем а він мене запросив зробити список всіх українців з того краю, котрих я пригадував з Хорвачанів, Нового села, Поточанів і я все це зробив і йому передав.


о. Едвард Шпанович
o. Stefan Pitka

Poznanstvo sa o. Stefanom je od moje rane mladosti, tj. od njegovog dolaska za župnika u Sremsku Mitrovicu. Uvijek mi je bila radost i korist od susreta s njime. Posebna radost i korist je bila kada sam 1999. godine došao za župnika u Sremsku Mitrovicu i nasatvio prijateljevanje i suradnju s o. Stefanom na istom pastoralnom polju. U o. Stefanu sam imao dobar uzor i veliku pomoć. Njegovi savjeti i iskustvo su mi zlata vredjeli. Iako bih imao razloga i potrebe i ovom prilikom reći koliko mi je osobno o. Stefan značio posvjedočit ću što je on značio svojim župljanima, svom narodu i svima koji su ga poznavali.

o. Stefan kao čovjek i kao pastir odlikovao se osobitom ljudskom toplinom, ljubavlju, jednostavnošću, skromnošću, požrtvovnošću i predanošću u Božjoj službi. Godine nakon njegove smrti nisu izbrisale uspomenu na njega u srcima onih koji su ga poznavali. O. Stefan je bio otvoren i komunikativan, sposoban slušati i čuti čovjeka. To ga je činilo bliskim ljudima u Crkvi i izvan Crkve. Ostavio je vidljivo svjedočanstvo ljubavi i predanosti svojoj službi, svom narodu.

Parohijski dom je bio mjesto gdje su mnogi rado dolazili.

o. Stefan je bio uvijek susretljiv i razgovorljiv. Gotovo da nije bilo teme o kojoj se sa o. Stefanom nije moglo razgovarati. I uvjek bi se imalo nešto novo čuti.

Poteškoće i neugodna iskustva skrivao je u sebi, i teško se moglo prepoznati na njemu i na njegovom licu. Ali je zato srce stradalo. Imao je planova i želja ali ga je iznenada zatekao Gospodnji poziv. Uvijek se radovao svećeničkom zajedništvu, pa tako i tri dana prije svoje smrti, na dan crkvene slave, Uzašašća Gospodnjeg. U nedjelju... dok sam se spremao za misu došla je do mene hitna poruka da je panocu Stefanu pozlilo. Uzevši sv. pomast i u nekoliko koraka dotrčao sam do parohijskog doma gdje sam u kuhinji našao panoca koji je bio na putu za vječnost, te sam mu podijelio sv. Pomast i odriješenje od grijeha. Bio sam, kao čovjek, veoma žalostan zbog iznenadne smrti o. Stefana, dobrog mi prijatelja, i opet sretan da sam u trenutku njegove tjelesne smrti mogao biti uz njega i podijeliti mu sv. sakramente i pripraviti ga za odar, upravo onako kako mi je nekoliko puta rekao i zaželio za slučaj svoje smrti.

Promatrajući svećenički život o. Stefana na poseban način se može na njega prijeniti razmišljanje kardinala Suharda:

Vječni paradoks svećenika!

On nosi u sebi suprotnosti! Cijenom vlastitog života pomiruje u sebi vjernost Bogu i vjernost čovjeku, u istinu ništa nije tako slabo i jako kao svećenik. Nema u svojim rukama ni političkih sredstava, ni financijskih izvora, ni snagu oružja, čime se svi drugi služe da bi osvojili zemlju. Njegova je snaga baš u tome da je razoružan i da sve „može u onome koji ga jača“. Nezavisan i nenavezan ni na što ide k onima koji trpe, koji su u neznanju, koji padaju. Ništa nije tako maleno, tako prezreno, toliko napadano u povijesti kao svećeništvo. A ipak ljudi kleknu pred njim na koljena. Dobro to znaju oni koji bi zauvijek htjeli pomesti sa zemlje Crkvu Božiju. Do konca vremena svećenik će biti najviše ljubljen i najviše mržen među ljudima. Najviše urastao u zemaljsko i najviše ga nadilazi. On je najbliži brat i jedini protivnik. Do konca vremena njegov misterij – koji je u njemu samom zagonetka vrijedna svakog poštovanja – probijat će gustoću događaja i civilizacija i bit će veliko svjedočanstvo nevidljivoga Kraljevstva. Svećenici to znaju i kad prvi put ulaze k Oltaru i nije im nepoznato da će do svoje smrti biti znak protivljenja, svjetlo za sinove svijetla, tama za sinove tame.


Zajedno s ostalima koji su o. Stefana poznavali, volili i poštovali želim moliti:

Zahvaljujemo ti Gospodine Bože,

za o. Stefana koji nam bijaše blizak i drag,

a koji nas je iznenada napustio.

Zahvaljujemo ti na svemu prijateljstvu

što nam je od njega poteklo,

za mir koji je unosio među nas;

zahvaljujemo što se kroz patnju

naučio poslušnosti

i što je u mjenama ovog nestalnog života

zavrijedio da ga poštujemo.

Molimo te,

ne daj da se izgubi išta od njegovih napora;

ono što je živio i činio

nek pridonese dobrobiti ovoga svijeta.

Daj da ljudi što će za njim doći

cijene sve što njemu bijaše sveto,

da u svemu u čemu je velik bio

i dalje nama zbori, i sada kada je prešao u pokoj.



U Sremskoj Mitrovici, 02. 02. 2010. godine

Eduard Španović

петак, 20. август 2010.

«Срем фолк фест» Сремська Митровица 2010 р.

Міжнародний фестиваль фольклору «Срем фолк фест»
Сремська Митровица 2010 р.

«Срем Фолк Фест» є міжнародний ревіяльний фестиваль фольклору, який кожного року у першій половині серпня відбувається у Сремській Митровиці з покровительством міського уряду Сремської Митровиці. Засновник і організатор фестивалю є Центр культури «Сірміум арт».
Мета фестивалю плекання і презентація культури і традицій всіх народів світу через пісню, танці, музику та народні костюми громадянам і туристам Сремської Митровиці, ознайомлення гостей з локальною культурою та традиціями міста господаря і околиці, як і сербського народу в загальному; нав’язування співпраці і дружніх відносин з ансамблями на світському рівні.
На фестивалі беруть участь десятка ансамблів, які під час фестивалю презентують фольклор країни, з якої прибули. Концерти відбуваються на відкритій сцені в амбієнті залишків старовенного римського міста, на яких кожного вечора дивляться до 2000 глядачів. Перед фестивальскими концертами організуються процесії учасників вулицями міста у супроводі великого числа глядачів.
Учасники у вільний час мають можливіст ознайомитися з містом, його околицями, історією і туристичними прекметами.
Цього року «Срем Фолк Фест» відбувався з 9 по 12 серпня а брали участь ансамблі з Словачини, Ізраелу, Румунії, Італії, Греції, Польщі, Хорватії, Босні і Герцеговини і Сербії ( Лозніца, Рума, Шід, Сурдук і Сремська Митровица).
Від домашніх ансамблів виступили ансамблі Фольклорний ансамбль «Бранко Радічевич, Угорське культурно-просвітне товариство «Срем» і Товариство плекання української культури «Коломийка».
Танцюристи «Коломийки» брали участь у процесії вулицями міста, на яких вже презентували деякі танцювальні частини хореографій. На концерті перед дві тисячі глядачів показали танці «Повзунець» та «Гопак».
Глядачі Сремської Митровиці завжди добре сприймають танці «Коломийки», Так було і цього разу бо нагороджували тацюристів грімкими оплесками.

3. Центральна маніфестація українців в Хорватії

3. Центральна маніфестація українців в Хорватії

В організації вуковарського КПТ «Іван Франко», а під опікою Української громади РХ та спонсорством Ради за нацменшини РХ у Вуковарі 4-го і в Борові 5-го червня 2010 р. відбулася 3. Центральна маніфестація українців у Хорватії. (Наша газета)
Товариство плекання української культури «Коломийка» представилися програмою: Вокальна група джерельних пісень відспівала пісню «Ой, за гаєм, гаєм», мішана вокальна група заспівала пісню «Козак від’їжджає» а танцювальний ансамбль виконав танець «Гопак».

Вручення плакети міста

Вручення плакети міста


9 листопада 2009 року відбулося святочне засідання Міської Ради Сремської Митровиці з нагоди празника міста св. Димитрія, по якому місто несе ім’я.
На святочному засіданні Міської Ради міста на денному порядку було крім іншого і вручення Листопадових нагород і плакет.
На пропозицію діректора Установи плекання культури «Срем» Зоріци Міщевич Комісія для Листопадових нагород вирішила, що плакета міста для найуспішнішого колективу наділюється Товариству плекання української культури «Коломийка».
На засідання були запрошенні представники «Коломийки» а прибула делегація, яку очолювала голова Керівної ради Товариства Анна Ляхович. Коли настав час вручити плакету, ведуча прочитала вступний текст про діяльність і біографію «Коломийки» а за той час на великому полотні показувалися великі знимки з деякіх моментів виступів мистецьких секцій товариства.
Голова Міської Ради Олександар Проданович запросив Анну Ляхович, щоб вручити плакету міста. Залом лунали сильні оплески. Голова «Коломийки» прийняла цю історичну нагороду, бо ніхто і не міг думати, що таке щось дочекається, і затим мала сказати пару слів подяки. Вона це зробила дуже гарно і достойно, як і належиться голові одного такого успішного товариства: З велеким вдоволенням висловлюємо подяку на цій найбільшій нагороді міста Міській Раді Сремської Митровиці. Товариство «Коломийка» присутнє в Сремській Митровиці довгі роки, стараючись підносити рівень як загальної так і української культури з участю багато аматерів. Ця нагорода є кроною на всі дотеперішні успіхи і зобов’язує нас іще стараніше і відповідальніше здійснювати наші майбутні плани з поміччю міста Сремська Митровица.

четвртак, 19. август 2010.

Відзначення 30 років існування

Святочний концерт «Коломийки» - відзначення 30 років існування


Як ми вже писали про значіння цього року для Товариства плекання української культури і як вона провила його в своїх активностях. Активність «Коломийки» цього року була призначена відзначенню 30 років від засновання. Виступи на значних оглядах фольклору і ріжних фестивалях, які відбулися успішно і на яких отримані значні відзнаки, ми вже писали. Зараз мусимо сказати, що «Коломийка» отримала іще одну значну відзнаку. Місто Сремська Митровица за своє свято прийняла день св. Димитрія, по якому несе ім’я, і в той день наділює грамотами і плакетами міста найуспішніших колективів і осіб. Цього року, для «Коломийки» ювілейного, в місті принесли рішення нагородити її плакетою міста. Тим чином в керівництві міста визнано, що «Коломийка» належить до найуспішніших культурних колективів в місті і що вона є гідним представником міста де б не виступала.
Не зважаючи на це визнаня в місті, «Коломийка» вже раніше вирішила відзначити 30-річний ювілей в два окремі заходи: Святочною академією і Святочним концертом а того самого дня влаштувати Святочну забаву для гостей і членів у хотелі «Сірміум».
7 листопада 2009 року зібралися в міському театрі ім. Добріца Мілутінович всі члени «Коломийки» і її шановні гості і приятелі. Коломийчани, щоб своїм гостям і прихельникам показати свої осягнення на полі плекання української культури, гості, щоб поділитися вітаннами і побажаннями з ювілеєм а приятелі, щоб з радастю і захопленням потішитися красою виконаних пісень і танців.
Сцена була прикрашена вже традиційно дуже гарно з відзнаками «Коломийки» і ювілею. Про це з великим умінням задумав Іван Ґреґус а помогли йому Еміл Ляхович і інші члени.
Програма почалася «Привітним танцем» у супроводі Мішаної вокальної групи, яка співала святочну пісню товариства «Співай, Коломийко, співай». Видучими були Олександра Ляхович, Іван Стефанюк і Фетко Канюга.
Олександра Ляхович: - Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, як ліс шумить і грає темний бір. Чи знаєш ти цю пісню благовісну, як ліс мовчить і молиться до зір? Чи знаєш ти прикрасну ту картину, як місяць-князь зійде на дерева, як срібний шовк огорне всю долину і заблищить брилянтами трава?
Іван Стефанюк: - Дорогі приятелі, шановні гості, добрий вечір! Вже роками ми не даємо вам седіти дома і дивитися на телебачення, але запрошуємо вас щоб разом з нами провести один приємний вечір, яким буде і цей. Цього разу тільки різниця в тім, що ми так робимо вже 30 років і що бажаємо цей ювілий відзначити спільно з вами. Як налижиться гостям висловити гостинність і привітити їх, так і ми запрошуємо голову товариства Анну Ляхович, щоб звернулася до вас.
Анна Ляхович привітала всіх гостей а між ними Заступника голови Міської Ради Зорана Міщевича, радника Посольства України у Сербії Олександра Кириченка, діректора Установи плекання культури „Срем“ Зоріцу Міщевич, голову Української Національної Ради Мирослава Калинюка і численних представників українських товариств, міських товариств і установ. Вона в дуже короткому сказали кілька слів про „Коломийку“ а далі запросила Зоріцу Міщевич взяти слово.
Зоріца Міщевич: - Добрий вечір, бажаю вам всього найкращого. Вибачте, якщо я помилилася але я бажала звирнутися до вас мовою, яку ви найкраще розумієте, яку найкраще відчуваєте, вашою рідною мовою, з належною шаною до всіх мов цього простору. Бажаю росповісти вам про людей, яких часто стрічаю на вулиці, на робочому місці, про нарід, який надзвичайно визнаю, шаную, і в культурі якого надзвичайно любуюся. Так сталося а так часто буває, що розум надвищують почуття, які знаходять своє природне місце. Випадок так хотів, щоб саме я як директор Установи плекання культури „Срем“ мала честь пропонувати для такої значної нагороди Міської ради Сремської Митровиці Товариство плекання української культури „Коломийка“, Це для мене була велика честь і ще більше вдоволення коли Товариство плекання українсько культури „Коломийка“ цю нагороду і отримало. Нагорода як і кожна нагорода свідчить, і це є природним, насамперед про того, хто цю нагороду наділює потім про причину з якої нагорода наділюється і на кінці, що є і найважніше, в чії руки ця нагорода приходить. Нагороду наділює Міська Рада міста Сремська Митровица, цю традиційну нагороду міста з нагоди празнику міста св. Димитрія і на кінці це найважніше а і через 30-річний ювілей наділюється Товариству „Коломийка“. І тому бажаючи похвалити велике намагання, працю і передусім великий ентузіязм, у часі обтяженім різними матеріяльними труднощами, висунемо те, що мусимо фаворизувати як підвещину вартість, як любов до народу, традицій, культури, що „Коломийка“ так старанно виконує. Думаємо, що „Коломийка“ заслуговує отримати плакету міста. „Коломийка“ заслуговує вашу пошану, через афірмацію загальної а окремо культурної творчості українців, через великий ентузіязм в збереженні власного ідентітету, я їм від серця гратулюю ще перед овіційним врученням цієї нагороди, На здоровля!
Ці слова Зоріци Міщевич сприйняті з великими оплесками і потвердженням згоди з її словами. Далі до присутніх звернувся голова Української Національної Ради Мирослав Калинюк з гратулюваннями і при тім передав голові „Коломийки“ подарунок – художню працю художника Данієла Бабича.
Фетко Канюга: - Коло млина, коло броду два голуби пили воду, напилися, политіли, крилоньками злопотіли, посідали в чистім полі, в чистім полі на тополі. Група джерельних пісень працює вже 30 років з часом тільки склад мінявся бо деякі відійшли від нас на завжди а деякі постійні з перших днів а приєдналися і нові. Репертуар залишився той самий тільки доповнюється новими піснями з багатої спадщини українських джерельних пісень.
Джерельна група співаків відспівала пісню «Коло млина, коло броду» під керівництвом і супроводом на акордеоні Петра Ляховича.
Олександра Ляхович: - Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова. Як дівчину не любити, коли чорноброва? Як дівчину не любити, коли чорні очка! Дівоча вокальна група працює вже кілька років і захоплює своїм виконанням українських пісень на молодіжний спосіб з гарним звучанням дівочих голосів.
Дівоча вокальна група виконала пісню «Тече вода каламутна» у супроводі оркестру товариства, якого керівник Дамір Буха.
Цього разу спробувалося уввести новий спосіб презентації програми товариства. В залі був поставлений „відео-бім“, який показував раніші виступи.
Іван Стефанюк: - Ой, не спиться, не лежиться, і сон мене не бере. Пішов би я до дівчини, та не знаю де живе. Світи, світи місяченьку, і ти ясна зоря, та й просвіти доріженьку аж до милої двора.
На відео презентації ви бачили як цю хореогафію виконувала перша генерація танцюристів „Коломийки“. Протягом років багато генерацій виконувало а вона іще знаходиться на репертоарі. Сучасна генерація з цим танцем виступила цього року на Крайовому огляді фольклору, де заслужила Срібну плакету. За тим фольклорний ансамбль виконав танець „Чабанські ігри“. Зараз після того знову вийшла Група джерельних пісень і виконала пісню „Чом трава не в’яне“.
Фетко Кањуга: Там де гори й полонини, де стрімкі потоки й ріки, де смерічок, ген, розмай, ллється пісня на просторі, вільна, сильна наче море, про мій милий рідний край. Завітайте в Прикарпаття, завітайте, люди добрі, завжди будуть раді вам. Хлібом-сіллю вас зустрінуть, файний танець затанцюють, шану нашим світлим дням! Фольклорний ансамбль виконає український народний танець „Гуцулка“.
Олександра Ляхович: З усіх фольклорних секцій ця є най-молодшою а вже має кілька значних виступів за собою а зачалося з простого товаришування з піснею.
Мішана вокальна група виконала пісню „Розцвилася рожа“ під керівництвом Богдана Лукача і музичним супроводом Ярослава Сем’яніва з акордеоном.
Іван Стефанюк: - Український народній танець „Гопак“ у виконанні молодіжного танцювального ансам-блю сподобався глядачам на Фестивалі української культури „Калина“ і ми певні, що сподобається і вам.
Олександра Ляхович: - Крім всіх вартостей товариства, воно має і співаків солістів. Пісня «Гори, гори» у виконанні Івана Стефанюка завзяла перше місце на сьогорічному фестивалі «Калина». Він виконає цю пісню і для вас.
І справді Іван Стефанюк відспівав цю пісню і вона сподобалась глядачам.
Фетко Канюга: Мені припала честь наявити соловейків нашого товариства і пісню про соловея – Дівоча вокальна група і пісня „Ой, у вишнивому садочку“.
Олександра Ляхович: А зараз, шановні приятелі, перед вами премієрно, взагалі по перший раз, виступає новооформлений танцювальний ансамбль ветеранів.У складі цього ансамблю є члени які раніше танцювали а є і такі, які іще ніколи не танцювали. Танцювальний ансамбль ветеранів виконує танець „Полка“.
Зараз після того виконаний танець „ Українська сюіта“ молодіжним танцювальним ансамблем.
Іван Стефанюк: Це, що ви бачили був зєднаний хор, у складі якого входять група співаків джерельних пісень і мішаної вокальної групи. Цей хор також виступив перший раз і відспівав пісню „Ой, ти козаче“.
А зараз по програмі побачите український народний танець у виконанні молодіжного танцю-вального ансамблю, який захопив глядачів на цьогорічному Фестивалі української культури „Калина“. Сподіємося, що сподобається і вам.
Це була остання точка мистецької програми і згодом перейшлося на наділювання подяк. Коли товариство п’ять років тому відзначувало 25-у річницю від засновання, тоді наділено подяки всім бувшим членам, які хоч деякий час були активними у ансамблі „Коломийка“. Тоді вручено 68 подяк. Сьогодні, коли святкуємо 30-у річницю від засновання ми забажали віддати визнання тим членам, які вірні ансаблю від самого заснування, у всіх часах активностей без ніякої перерви.
Список членів, які отримали подяки:
Кравець Галька: - З самого початку член групи співаків джерельних пісень.
Кравець Йосип: - З самого початку є член групи співаків джерельних пісень, є член Керівної ради товариства а зараз керує бібліотекою товариства.
Ілчешин Ярослав: - Є членом групи співаків джерельних пісень від самого засновання.
Ілчешин Маріца: - З самого початку є активною в групі співаків джерельних пісень, є членкою вишивальної секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Басісцюк Славка: - З самого заснування є членкою групи співаків джерельних пісень, є і сьогодні. Крім того бере участь у вишивальній секції і помагає у підготовці українських страв для етно-фестивалів.
Ляхович Петро: - Він з початку співає в групі джерельних пісень, вже роками керує цією групою, нагороджений грамотою Комітету України з питань діаспори і національностей за особестий внесок у консолідації світового українства, з його ініціятиви „Коломийка“ реєстрована як товариство а він був перший голова товариства. Заслугою Петра Ляховича всі активності записуються у місячному інформаційнику „Вісник“ і у двох виданих монографіях товариства „Коломийка“.
Ляхович Микола: - З самого початку був танцюристом у фольклорному ансамблі а намовляв і інших включитися до ансамблю. Від 1988 року виконує обов’язок мистецького керівника. У періодах, коли приходило до перерв у активності, він постійно старався порушити її. Це взагалі йому вдавалося. Постійно і вперто старався прилучити чим більше членів і заснувати чим більше різних секцій, що видно з виконаної програми. Намагався поставити чим більше нових і відновити старі хореографії. Він ініціював вироблення костюмів для всіх ансамблів. Жодна маніфестація товариства не відбувалася без його участі: огляди, фестивалі, Вечері Тараса Шевченка, організовання Балів, Річні концерти товариства, піклування дітьми під час численних гастролей і виступів по країнах Балканів. На літніх канікулах зберав дітей для Літніх шкіл україністики а часто бував на тих школах вихователем і хороеграфом. Про його активності дізналися і на Україні і Комітет України націоналностей і міграції нагородив грамотою за афірмацію світового українства. Йому вдалося приготовити танцювальний ансамбль і вибороти право виступити на Крайовому огляді фольклору і заслужити срібну плакету. Він підніс мистецький рівень виступів на всіх чергових і інших виступах так що запрошення для гастролей прилітають як горобці зі всіх боків. У всьому, що „Коломийка“ сьогодні представила, він вбудував себе цілого і тисячі годин праці і непереспаних ночей.
Це означало, що святочний концерт закінчився але глядачі іще довго плескали і дали знати, що підуть вдоволенні і надоєні красою української культури і показаним ентузіязмом. Видучі запросили присутніх гостей і приятелів продовжити спілкування у хотелі «Сірміум».
Забава у хотелі Сірміум

І як сказав Фетко Канюга на кінці Святочного концерту: Дорогі гості запрошуємо вас до хотелу «Сірміум» на спільну забавну вечір, так і прийшли всі члени «Коломийки», численні гості і багато приятелів, які люблять потанцювати з коломийчанами на «Вечорах української музики – Балах». Цей вечір був в багато чому спільний до тих вечорів, запрошений грати оркестр Івана Ліщишина з Кули, який дуже вміло презентував українську музику а трохи пізніше і сучасну, молодіжну. Члени «Коломийки», які виступали на концерті, вже звільнені напруження танцювали вільно і з надхненням. Понесло їх вдоволення, бо всі дуже хвалили успішний концерт. Крім самої забави, організатору вдалося іще влаштувати танець серця, якого переможці отримали гарні подарунки. На початку вечері всі разом з о. Зеновієм Вовком промовили молитву.

Відбулася «Святочна академія»

Відбулася «Святочна академія» з нагоди відзначення 30-ої річниці від засновання «Коломийки»

Цей цілий рік вважається для Товариства плекання української культури «Коломийка» з Сремської Митровиці ювілейним. Все якось виходить, що саме товариство цього року приготовлялося для важніших виступів з більшою відповідальністю і охотою, щоб цей рік справді зробити ювілейним. На черговому Општинському огляді фольклору виступилося добре приготованими з хореографією «Чабанські ігри», на якій хореограф Микола Ляхович поробив з особистою увагою і приготовив старший танцювальний ансамбль, щоб чим краще виконав цю хореографію. Оцінки журі були позитивними, що повторилося і на Регіональному огляді фольклору. По перший раз у історії існування «Коломийки» виборолася можливість виступити на Крайовому огляді дитячих ансамблів фольклору. У сильній конкуренції, коли виступило шіснадцять добре прготованих ансамблів, ансамбль «Коломийки» в нічому не був гірший від інших і на кінці отримав срібну медаль.Надзвичайний успіх, якій в майбутньому буде давати «Коломийці» ще кращі прекмети.
Для Фестивалю української культури «Калина», який відбувався у Вербасі, «Коломийка» знову приготовилася дуже добре і виступила з повноцінною програмою, з два прикрасні танці і три добре приготовані пісні. Ніхто не завадив, що «Коломийка» була найкращою.
З самими заходами відзначення цього значного ювілею приступилося у ансамблі дуже серйозно. На одному засіданні Керівної ради Товариства обраний голова Петро Ляхович Організаційної ради для відзначення 30-ої річниці від засновання «Коломийки». На наступному засіданні до оргради увійшли ще Анна Ляхович, Микола Ляхович, Іван Ґреґус, Іван Ворінський, Ігор Курман, Еміл Ляхович, Йосип Кравець і Софія Писанюк. Одним з перших рішень було, що відзначення значної річниці буде у два заходи. Перший буде «Святочна академія» у серпні а на осінь «Святочний концерт». Причина того, бо багато чого мусілося зказати про «Коломийку», багато чого вона має показати зі своєї культурної спадщини.
У суботу, 22 серня 2009 року, о 19 годині , у Музеї Срему почалася «Святочна академія». У великому залі, який був прикрашений українськими кольорами, українськими прикметами, зібралися значні гості, приятелі, шанувальники української культури і «Коломийки».
Програми почалася піснею, яка перший раз виконана у своєму існуванні. Це пісня «Співай, «Коломийко», співай», яку спеціяльно для «Коломийки» компонував Василь Демченко з Бучачу, Україна. Вийшла на сцену Мішана вокальна група «Коломийки» з керівником Богданом Лукачем і зазвучала святочна пісня Товариства і зараз додала Академії святочний одяг.
До присутніх звернулися ведучі Петро Ляхович на українській і Фетько Канюга на сербській мові. Вони привітали присутню громаду, пояснили їй що це за маніфестація, представили виконану пісню а далі дали слово голові Керівної ради «Коломийки» Анні Ляхович. Голова товариства привітала всіх гостей, яких було значне число: представника Крайового секретаріату культури п. Мужіку Тот Золтана, представника Крайового секретаріату правління, регламентів і національних меншин п. Мато Грозніца, виконувача обов’язку Посла України у Р. Сербія п. Олександра Кириченка, придставника міського уряду, заступника голови Міскої скупштини п. Зорана Міщевича, придставників Національної ради українців Сербії пп. Бориса Небесного, Слава Микитишина, Василя Дацишина, придставника міського уряду, історика др Ненада Лемаіча, діректора Установи плекання культури Срем п-і Зоріцу Міщевич, заступника діректора Музею Срему п. Павла Поповича, придставницю міської бібліотеки ім. Глігоріє Возаревич, головного редактора і діректора україномовної газети «Рідне слово» п. Євгена Кулебу, придставника телебачення «Сремска телевізія» мр Сладяну Міленкович, діректора міської газети «Сремске новіне» п. Драгана Джорджевича, мр Жівка Попова, рецензента, редактора україномовної газети «Наша газета» з Загребу п. Олексу Павлешин, голову Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» п. Мирослава Гочака, пароха грекокатолицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці о. Зеновія Вовка і сс. Служибниць з Кули. Голова Анна Ляхович у дальшій розмові пригадала про найзначніші успіхи «Коломийки» протягом років і які види української культури Товариство плекає у поточний час.
У дальшій програмі видучі запрошували значних гостей взяти слово і звирнутися до шановної громади. Говорили: Придставник міського уряду п. Зоран Міщевич, придставник Крайового секретаріяту культури п. Мужіка Тот Золтан, придставник Крайового секретаріяту правління, регламентів і національних меншин, заступник секретаріяту п. Мато Грозніца, заступник Посла України у Р. Сербія п. Олександр Кириченко.
Після цих промов, в яких всі гратулювали «Коломийкі» великий ювілей і бажали, щоб вона жила іще багато років та так успішно продовжила плекати українську культуру, видучі запросили Надію Ляхович, особу яка пам’ятає обставини, як засновувалася «Коломийка» і що до того привело. Надія у дуже цікавій розповіді розказала як жилося і як плекалася українська культура іще кілька років перед засновуванням, як робилися забави у приватних подвір’ях українських родин. Розповіла вона як почалися перші дні танцювального гуртка і як вона пізніше їхала на Україну на курси української мови і як звідтам принесла гільку калини. Надія ту гілку калини засадила у батьківському подвір’ї і вона і сьогодні там росте.Пізніше, коли Михайло і Надія Ляхович подалися у далекий світ, зродилася пісня «Калино, калино», яку Михайло написав у спогадах на ту калину у батьківському подвір’ї. Надія здогадала, що саме та пісня є сьогодні святочною піснею Фестивалю української культури «Калина». Надія запросила на сцену свою приятельку Соню Мілошевич і дівочу вокальну групу «Коломийки», щоб відспівати цю пісню так від душі. І справді пісня зазвучала із дна душі і це був найзворушливіший момент цілої академії. Спів цієї групи до кінця підтримали всі у залі.
Після цієї прикрасної точки, слово дістали історики м- Борис Небесний і д-р Ненад Лемаіч. Вони росповіли, кожний зі свого аспекту про історичні обставини у яких жила і яких пережила «Коломийка». Ненад спімнув свої спогади на перший виступ «Коломийки» у Сремській Митровиці, коли всі зрозуміли, яка культурна вартість народилася у місті.
Іще говорили: голова ради для культури у Національній раді українців Сербії п. Славко Микитишин, діректор газети «Сремске новіне» п. Драган Джорджевич і придставники Музею Срему і міської бібліотеки ім. Глігоріє Возаревич.
З тим перша тачка була вичирпана і ведучі наявили Групу співаків джерельних пісень і запросили її вийти на сцену і заспівати одну пісню, щоб пригадати присутнім як вони звучать у виконанні цієї групи.
І як це буває в подібних нагодах і ми хотіли подякувати нашим приятелям, або краще сказати всім інституціям, які багато разів знайшлися нам у пригоді і підтримали «Коломийку», коли це їй було потрібно: Секретаріяту культури Автономного краю Воєводини, Секретаріяту регламентів, правління і національних меншин Автономного краю Воєводини, Општині Сремської Митровиці, Національній раді української національної меншин Сербії, Міському уряду освіти, культури і спорту, Установі плекання культури Срем, Музей Срему, Біліотека ім. Глігоріє Возаревич, Театру ім. Добріца Мілутінович, Культурному центрі „Сірміумарт“, Початковій школі ім. Йован Попович, Телебаченні „Сремська телевізія“, Газеті „Сремске Новіне“, Газеті „ М новіне“, Українській газеті „Рідне слово“.
Перейшлося на другу точку у якій пояснили які книжки видані до цього часу, яких автори члени «Коломийки»: 1990 року „У мене жіноче серце“ Надії Ляхович, 1993 року „Хресна дорога українців Боснії“ Михайла Ляховича, 1997 року збірка народних пісень Михайла Ляховича „Народні пісні українців Боснії, Хорватії і Воєводини“, 2005 року „Коломийка 25 – монографія товариства“ Івана Терлюка і Петра Ляховича, 2007 року „Мандри“ Михайла Ляховича, 2008 року „Монографія сім’ї Ляхович“ Петра Ляховича і ось тепер перед нами зовсім нове видання „50 Вісників Коломийки“ Петра Ляховича.
Про цю найновішу, яка видана з нагоди відзначення 30 річного існування „Коломийки“, говорив м-р Жівко Попов, людина яка дуже шанована у Сремській Митровиці, чіє слово дуже шанується, людина яка цікавиться русинською і українською культурами і ми можемо пишатися тим , що він тут нам говорив. Він дуже гарними словами презентував книжку, звернувся на найцікавіші фрагменти у ній і додав кілька слів про автора. Пізніше у жартах питали нас чи ми його підкупили, щоб так гарно говорив про нас.
До того іще забажав сказати кілька слів з вітаннями „Коломийці“ з ювілеєм і редактор україномовної газети „Наша газета“ з Загребу п. Олекса Павлешин. Він подарував товаристві кілька своїх книжок „Розповіді баби Зосі“, якої він автор і кілька компактних дісків.
Видучі закінчили програму словами: Так ми прийшли до осьтаньої точки цього вечора.На кінці іще подивіться на виставку на якій виложено багато грамот і подяк, яких «Коломийка» отримала протягом минулих років, також знимки з ріжніх часів діяльності. Все те прикрашують роботи нашої Вишивальної секції. Хочемо ще пригадати, що на осінь наше товариство влаштує Святочний концерт, на якому всі наші члени покажуть свої осягнення на полі танцю, пісні, музики, деклямування тощо...Всім дякуємо, хто сьогодні тут з нами і допобачення на нашому Святочному концерті.
Всіх почесних гостей поведено до залу грекокатолицької церкви Вознесення Господнього на вечерю. Гостей у гарно прибраному залі послужували члени «Коломийки». Голова товариства Анна Ляхович піднисла чашу на подяку гостям, що звеличали цей ювілей а парох о. Зеновій Вовк провів молитву.
І на кінці треба сказати, що всі від серця гратулювали «Коломийці» на так добре організованій Святочній академії і дякували на щиросердечності, яку тут відчули. Всі питалися коли буде Святочний концерт, щоб обов’язково прийти.

Сремська Митровица, 24 снрпня 2009 р. Петро Ляхович

среда, 18. август 2010.

Великий успіх ТПУК «Коломийка»

Великий успіх ТПУК «Коломийка»
48 Фестиваль музики дітей Воєводини
Кожного року у всіх опщинах Воєводини відбуваються огляди дитячих фольклорних ансамблів, з котрих ті кращі ансамблі пропускаються на Регіональні огляди регіонів Автономного краю Воєводина: Срем, Банат і Бачка. Найкращі з тих оглядів посилаються на Крайовий огляд дитячих фольклорних ансамблів, який цього року відбувся у м. Новий Бечей, 10 травня під назвою «48 Фестиваль музики дітей Воєводини».
Товариство плекання української культури «Коломийка» кожного року приготовляється для тих оглядів дуже серйозно і завжди існувало бажання осягти чим кращі успіхи на них і пройти чим далі, до Регіонального, Крайового і Державного оглядів.
Цього року ТПУК «Коломийка» святкує ३०-у річницю від свого заснування і так сталося, що цього року здійснено велекий успіх, який був бажаний протягом багатьох років, взяти участь на Крайовму огляді фольклору.
Мистецький керівник і хореограф фольклорного ансамблю «Коломийка» вже роками пожертовно працює з фольклорними ансамблями «Коломийка» і показалося, що цього року зробив добрий крок- вибрав добру хореографію «Чабанські гри», яка вже кілька років крутиться по фестивалях і оглядах і приготовив її зі старшим дитячим складом фольклорного ансамблю.
Ця хореографія, фольклорний ансамбль діставали позитивні і похвальні оцінки на Опщинському і Регіональному оглядах, так що зовсім заслужено отремане право виступити на Крайовому огляді фольклору. У товаристві «Коломийка» через це були дуже щасливими, бо такий успіх був бажаний вже роками тим більше, що він не може бути осягнутий без великого бажання а ще більше без серйозної праці.
«48 Фесиваль музики дітей Воєводини» тобто Крайовий огляд дитячих фольклорних ансамблів Воєводини цого року відбувся у м. Новий Бечей, був дуже добре організований а у своєму складі мав більше маніфестацій: Концерт оркестрів, концерт хорів, концерт фольклору –молодші і концерт фольклору старші діти. Нас цікавив найбільше цей останій концерт, бо на ньому брав участь і фолклорний ансамбль товариства «Коломийка». Крім нашого асамблю на тому концерті брало участь іще 16 ансамблів.
Того дня зібралися коломийчани їхати до Нового Бечею, у всіх відчувалося, що для них це великий день, були видно що пишаються своїм успіхом а з другого боку серйозність, бо той успіх не сміється зіпсути. А навпаки, що журі не погрішив, що пропустив їх на таке високе змагання. У гарному місті Новий Бечей їх добре дочекали а далі йшло все як по нитці. Дім культури Нового Бечею справді гарний будинок, концертний зал також гарний і простора сцена. Ми вже раніше бували на ріжніх оглядах, але цей окремий в тім, що такого доброго рівня ми ще не бачили. 17 ансамблів представили свої гореографії дуже вміло, всі ансамблі чисельні з добрими оркестрами. Справді було дуже приємно дивитися на ці діти, які полюбили фольклор і на той спосіб піднесли рівень свого виховання і культури.
Асамблів і їхні виступи, як і костюми, поведінку на сцені і музичний супровод оцінював журі у складі: Мілан Огнєнович-хореограф, Слободанка Рац-хореограф, проф.др. Ніце Фраціле-етномузиколог і мр.Ясна Бєладінович-етнолог. Цей журі висловив гратулювання всім учасникам на якісному виступі і пояснив, що всі ансамдлі заслужили золоті і срібні грамоти. Товариство «Коломийка» отримало срібну грамоту а її виступ рангується у ранзі другого місця.
По перший раз сталося, щоб один фольклорний ансамбль з Сремської Митровиці добився такого великого успіху, а це Товариство плекання української культури «Коломийка». Пройти на Державний огляд було б у цому разі занадто великий успіх, а щоб це у майбутньості здійснилося, потрібна ще більша підтримка опщтини Сремської Митровиці і інституцій культури міста.
Успіх, який роками був бажаний, здійснився через пожертовну працю мисецького керівника Миколи Ляхович, через підтримку його праці у самому товаристві, у місті Сремська Митровица, інституції культури міста і Національної Ради Українців Сербії. Всім дякуємо а Миколі Ляховичу і його танцюристам гратулюємо зі щирого серця!!!

уторак, 17. август 2010.

2008 рік - Річний концерт

Річний концерт
Презентація цілорічної діяльності в ТПУК «Коломийка»

Вже кілька років за чергою Товариство плекання української культури «Коломийка» з Сремської Митровиці на кінці року організує Річний концерт. Цьогорічний річний концерт відбувся 13 грудня у міському театрі ім. Добріца Мілутінович. Того дня у Сремській Митровиці погода була несприятлива, йшов дощ і дув холодний вітер, але це не завадило, щоб глядачів назбиралось повний зал театру. За сценою було повно дітей і старших, всіх разом понад сімдесять учасників разом з тими, які старалися про порядок, щоб усе вийшло як найкраще.
У цій нагоді всі якось старалися виправдати довіря свого мистецького керівника Миколи Ляховича, який не був присутній, а у той час знаходився у Києві на курсах гореографії.
Програма розпочата танцем «Гопак» у виконанні дитячого танцювального ансамблю «Коломийка» а видучі Олександра Ляхович і Фетько Канюга привітали присутніх глядачів а окримо значних гостей: заступника мера Сремської Митровиці Срдяна Козліну, голову Української Національної Ради Мирослава Калинюка, пароха грекокатолицької церкви о. Зеновія Вовка і представників інших культурних установ і товариств.
Програма далі продовжилася виступом наймолодших танцюристів, які недавно виступали перший раз на балю у хотелі «Сірміум». Це був їхній другий виступ і вже стали свободнішими на сцені, а глядачі так само їх знову нагороджували щедрими оплесками. Вони виконали танець «Ріпка» постанвку Миколи Ляховича а з виконавцями поралася Славка Канюга. Наступні точки йшли одна за другою як по нитці, бо всі учасники вже безліч разів виходили на сцену і для них не було ніяких труднощів виконуати прекрасні українські танці, пісні а також виконано одну деклаиацію і красномовку.
У програмі змінювалися учасники і їхні точки: Дівача вокальна група виконала пісню «Тече вода каламутна» у супроводі Олександра Закамарока з гітарою, дитячий танцювальний ансамбль затанцював «Повзунець», Група співаків традиційних пісень відспівали пісню «Терньом, терньом», у супроводі Петра Ляховича з акордеоном, дитячий танцювальний ансамбль представив танець «Горлиця», Фетько Канюга виговорив декламацію одної поезії, знову дівоча вокальна група представили пісню «Ой, вишнивому садочку». Олександра іще раз сказала свою красномовку з якою виступили на фестивалі «Sirmium lux verbi» або «Фестивалі красномовства» у Сремській Митровиці ць.р.. Програма продовжилася з точкою групи співаків традиційних пісень піснею «З гори високої», а далі тенцем «Чабанські ігри» у виконанні молодіжного танцювального ансамблю, група співаків відспівали і пісню «Ой, у полі верба», молодіжний ансамбль показав танець «Гуцулка», і ще раз група співаків з піснею «Там під лісом чорная землеця», Олександр Закамарок заграв на гітарі і заспівав пісню «Червона рута». Останню точку у програмі цьогорічного Річного концерту виконав молодіжний танцювальний ансамбль з танцем «Українська сюіта».
По тім танці всі учасники вийшли на сцену попрощатися із глядачами а у тому моменті виявлена подяка довгорічним членам товариства, які вже роками вкладають великий внесок у праці «Коломийки». Йосиф Кравець і Петро Ляхович отримали з рук своїх товаришів по бутильці вина а глядачі підтримали цей гарний симовлічний вияв подяки щедрими оплесками. Петро Ляхович у пару слів подякував своїм товаришам, що його згадали і додав, що подяку рівномірно заслужили всі члени товариства «Коломийка».
Вечір закінчилася спілкуванням домашніх з гостями у парафіяльнім залі грекокатолицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці.

понедељак, 16. август 2010.

2008 рік - 50 «Вісників» «Коломийки»


50 «Вісників» «Коломийки»

Цей «Вісник», що його тримаєте в руках , 50-ий за номером. Від коли Фольклорний ансамбль «Коломийка» переріс у Товариство плекання української культури «Коломийка», то зараз почалося з випуском інформаційника «Вісник». Перше число побачило світ у серпні 2003 року. Тодішній голова і ініціятор реєстрації Товариства Петро Ляхович мав нагоду бачити подібні «Вісники» Канадського Об’єднання Українців Колишньої Юґославії і Асоціяції Української Інтелигенції Боснії, і вони підштовхнули його щось подібне спробувати і у своєму товаристві. Він розумів, скільке є важним фактором кращих активностей у товаристві інформованість членів. На той спосіб моглося інформувати і інших зовні товариства і висилати інформації і дальше від Сремської Митровиці. У той час, коли почав випускатися «Вісник», у Сербії не випускалися жодні газети чи часописи українською мовою.
П’ять років перейшло від коли «Коломийка» реєстрована як товариство, а активність у ньому дуже добре розвинулася. Тому, що це вже 50-е число «Вісника», а це може назватися його ювілеєм, і тому, що «Коломийці» наступного року буде 30 років від засновання, ми плануємо зложити всі писані матеріяли з «Вісників» і змістити в книжку «50 Вісників Коломийки».

Шановна Редакціє, шановний пане редакторе!
П’ятьдесять номерів вашого «Вісника» неабияке досягнення в житті української національної меншини у Сербії назагал, і особливо в Сремській Митровиці. «Вісник» появився тоді, коли друкованого слова українці Сербії ще не мали. Ініціатор, засновник і редактор «Вісника», Петро Ляхович зрозумів, що відродження української культуре у Сербії неможливе без друкованого слова. Українській громаді був потрібний орган, який документував би і зберігав від забуття усі події в український громаді Сремської Митровиці і Сербії. Тому потрібно віддати шану і подяку редакторові »Вісника», який заснував його на голому ентузіязмі, але кертуючись великою любов’ю до української громади у Сербії і до власного народу.
Це не випадково «Вісник» з’явився саме у Сремській Митровиці. У цьому місті українці заявили про себе ще в далекому 1979 році, коли засновано Ансамбль «Коломийка». І хоча ансамбль з самого початку занимався виключно танцювальною і музичною самодіяльністю, на практиці він став кузнею кадрів для дальшого розвитку культури українців Сремської Митровиці. Коли подивитися на тих людей, які сьогодні задіяні в праці «Коломийки», філії Товариства «Просвіта», чи на ті кадри, які сьогодні представляють Сремську Митровицу в органах української національної меншини на рівні Республіки, то можна зауважити, що всі вони вийшли з лона «Коломийки». Всі вони, в той або інший спосіб, були зв’язані з «Коломийкою», гартувалися там для своєї майбутньої роботи....
Так само і «Вісник», який вперше появився в серпні 2003 року, був логічним продовженням національного відродження українців в Сремській Митровиці. «Вісник» показав, що потреби українців Сремської Митровиці не кінчаються лише танцем і співом, але, що вони потребують і інші форми плекання культури свого народу. Як би воно так не було, «Вісник» не заіснував би, «Вісник» не проіснував би до сьогоднішнього дня....
Сьогодні, коли у Сербії існує україномовна газета «Рідне слово», роля «Вісника» не скінчилася. Українська громада Сремської Митровиці, яка вже неодноразово доказала свою життєздатність, є однією з найбільш активних громад у Сербії. Вона потребує «Вісник», як свій голос, свою трибуну, та своє лице перед іншими українськими громадами у Сербії. Усі ці завдання «Вісник» до тепер успішно виконував, і має їх виконувати і в майбутньому....
Бажаю засновникові і редакторові «Вісника» Петру Ляховичу наснаги дальше працювати на добро своєї громади і свого народу. Завдяки його праці змагання українців Сремської Митровиці назавжди будуть доступними наступним поколінням. «Вісник» буде цінним джерелом для тих істориків, які схочуть глибше вивчити процес національного відродження українців Сремської Митровиці і Сербії.
Щасти вам Боже. Диякон Михайло Ляхович, Торонто, Канада

2008 рік - 5. Фестиваль української культури «Калина»

5. Фестиваль української культури «Калина»
Кула, 4, 5 і 6 липня 2008 р.

П’ятий Фестиваль української культури «Калина» цього року відбувався у Кулі від 4 по 6 липня. Першого дня у програмі фестивалю відкрито Етно-виставку у галериї Культурного центру Кули, у якій було виложено українські вишивки, рукодільництва з дерева, писанки, старі церковні експонати і ікони, старий хатній посуд і знаряддя. Виставка багата з вартісними експонатами а ще більше збагачена «Рушником єдности», який вишитий у ріжніх містах України....
Як ми у Сремській Митровиці пропонували, коли були технічним організатором Третього Фестивалю «Калина», щоб програму фестивалю звільнити від маніфестації «Круглий стіл» і перенести на який другий термін, аж тепер люди у організації п’ятого фестивалю зрозуміли, що ми мали рацію. У програмі не було його....
Першого дня фестивалю відбулася іще одна значна маніфестація: Конкурсна програма фестивалю у якій виступали співаки українських пісень. Співаки змагалися у дві групи: дитяча і дорослих, а у кожній групі виконано по десять пісень. У виконанні членів «Коломийки» чулася тільки одна пісня а це: «Іванку, Іванку, з того боку ярку» а співали її Олександра Сем’янів і Сандра Станич. Цей дівочий дует з Сремської Митровиці так добре виконав цю пісню, що жюрі програми мусів проголосити їх лауреатами програми у дитячій конкуренції а з тим згодилися і численні глядачі....
Центральний день П’ятого Фестивалю української культури «Калина» у Кулі була субота, 5 липня. Програма почалася Етно кухнею – промоцією українських страв. Промоція відбулася у холі школи ім. Петефі брігади, а відкрили її голова Општини Кула і голова Української Національної ради. По відкритті маніфестації всі присутні отримали по одній порції страв, у якій були варинники, тертюхи і голубці....
В тій самій школі, у спортивнім залі відбувся і урочистий концерт фольклору Українських просвітно-мистецьких культурних товариств з просторів Сербії. Сцена була гарно прикрашена всіми потрібними ознаками і прапорами Республіки Сербії і Української національної меншини у Сербії, а найвище місце зайняв Герб Української національної меншини Сербії....
Святкова програма 5 Фестивалю «Калина» розпочалася святочною піснею фестивалю «Калина» а виконав її хор УКТ «Кобзар» з Нового Саду.У зв’язку з тим три дівчини винисли коровай на вишитому рушнику і положили їх на націльне місце на сцені....
Почали чергуватися товариства одне за одним своїми найкращими точками з програми. Перше виступило КМТ ім. Івана Сенюка з Кули з такою програмою: Український народний танець «Козачок», хореограф Йосиф Сапун; Дівоча група «Галичаночки» та соліст Филип Пронек, «У вишнивому садку»; Дитячий тріо, «На вулиці скрипка грає»;Джерельна співацька група, «Зелена верба», керівник Надія Воротняк; Група танцюристів – дорослі, «Український святковий танець», хореограф Йосиф Сапун. Друге виступило КМТ «Калина» з Інджії з програмою: Джерельна співацька група, пісні: «Цвіточки – рум’яночки», «А чия то хата скраю?», «Зрівнай, Боже, гори, доли», керівник Марина Маркович. Третє виступило УКМТ «Кобзар» з Нового Саду з програмою: Співацька група, пісня «Гай зелененький», керівник Люба Ораховац; Жіноча співацька група «Лебеді материнства»; Молодша співацька група «Листочку дубовий»; Український народний танець – гуцульський козачок «Гоне вітер», хореограф Йосиф Сапун. Четверте виступило КПТ «Карпати» з Вербасу з програмою: Хор, «На городі калинонька», керівник Надія Воротняк; Старша співацька група, «Хоп, шіді-ріді Марічко», Керівник Надія Воротняк; Дівоча співацька група, «Ой, на горі два дубки», керівник Микола Чізмар; Танцюриська група, «Козачок», хореограф Славко Микитишин. П’яте виступило ТПУК «Коломийка» з Сремської Митровиці з програмою: Співацька дівоча група, «Ой, у вишнимому садочку», керівник Микола Ляхович; Дитячий танцюриський ансамбль, «Віз», хореограф Микола Ляхович; Джерельна співацька група, «Коло млина яворина», керівник Петро Ляхович; Молодіжна танцюриська група, «Гуцулка», хореограф Микола Ляхович. По закінченні тої частини програми виступли гості: КПТ «Карпати» з Липовлян (Хорватія) і КМТ ім. Тараса Шевченка з Прнявору (Республіка Серпська – Боснія і Герцеговина). З одною точкою виступили гості з України «Веселі Галичани» з Тернополя. Вони хотіли тільки показатися глядачам і на той спосіб запросити їх на ціловечірний концерт, який мав відбутися третього дня фестивалю у тому самому залі, а мають виступити і фольклорний ансамбль «Надзбручанка». У всі дні 5. Фестивалю української культури у Кулі програми кінчилися спільною вечерою і забавою у супроводі українських пісень і танців. І цей фестиваль здав екзамен і вписався у ряд успішних культурних маніфестацій у українській громаді у Сербії...

2008 рік - Українське культурно-просвітне товариство ім. Іван Франко

Українське культурно-просвітне товариство ім. Іван Франко, Вуковар
Запрошує Вас на вечір української культури присвячений велитню української культри Івану Франку. Вечір відбудеться у Вуковарі 21. 06. 2008. Початок вечора о 19.00. Ласкаво просимо!
Як заходили до міста Вуковар, то бачили гарне невелике місто, яке за кілька останніх років зовсім оновлене, а у центрі міста відчувається, що блисько велика вода. Дунай, який заплющує береги своїми хвилями, приносить свіжість до гарячого повітря.
Заходимо до подвір’я рідної хати лауреата Нобелівської премії Лавослава Ружічке, який відновлений і більше виглядає на зовсім новий будинок. У подвір’ї розташована виставка. Придивляємося – це великі знимки з України, а поруч, на столі виложино багато українських книжок – власність Товариства ім. Іван Франко з Вуковару. Ми тут зараз впізали Євгена Пащенка, доцента україністики на Філософському Факультеті у Заґребі, на катедрі української мови і літератури. Він пояснив нам, що виставка називається ″Україною″. Автором знимок Аті Салваро, молодий хорватьський мистець – архітекта, який їздив Україною і спонтано наробив знимок по цілій Україні. До тої виставки прийшло дякуючи, що д-р Пащенко, який керує Товариством хорватсько-української співпраці у Заґребі, впізнався з ним і з підримкою Посольства України. Виставка вже була в Заґребі, Спліту, Рієкі, Славонському Броді і тепер у Вуковарі.
Заходимо до гарного залу і бачимо, що все приготоване для гарного культурного вечора, сцена гарно приготована вишитими рушниками і портретами Івана Франка, Тараса Шевченка і Лесі Українки. Крісел для глядачів багато, а на кожному листок папиру з надрукованою програмою. Дізнаємося всього, що потрібно знати: організатори цього ″Вечора української культури″ Українська спілка Республики Хорватії і КПТ ″Іван Ф ранко″ з Вуковару, а присвячений велитню української культури Івану Франку.
Маніфестація почалася вже у п’ятницю 20 червня 2008 року, у 6 годині вечером Службою Божою у грекокатолицькій церкві Христа Царя у Вуковарі, а продовжилася у 7 годині Коцертом духовних пісень, якого виконав Український народний хор КПТ ″Іван Франко″ з Вуковарру. У 7 і 30 відкрито виставку знимок ім. ″Україною – Україна на знимках″.
У суботу, 21 червня моглося розлянути виставку, а у 6 і 30 рушилося урочистою процесією до утоки річки Вуки у Дунай, щоб положити вінок коло Хреста. Більшість тих, які йшли у процесії були у українських костюмах, хлопець і дівчена носили гарний вінок. Вінок коло Хреста положили голова КПТ ″Іван Франко″ п Вораз, аташе для культури при Посольстві України у Заґребі Ярослав Сімонов і голова для координації укр. національної меншини у Р. Хорвації Віктор Філіман.
Повернувшися до залу, почалася культурна програма, яка почалася виконанням Святочних пісень Хорватії і України: ″Лієпа наша″ і ″Ще не вмерла Україна″, а відспівав їх Український народний хор Товариства ″Івана Франка″ з Вуковару,а ведуча продовжила так говорити: -Добрий вечір, дорогі гості, витаємо вас на Вечорі української культури, посвяченому Івану Франку। Це так само нагода відзначити 5 річницю від засновання нашого Товариства. У нашому Товаристві працюють три секції:Секція українських народних звичаїв і рукодільництва, драмсько-декляматорська секція і Український народний хор. Товариство виступало на відзначенні 150 років від народження Івана Франка, а незадовго плянуються поїздка на Україну на міжнародню маніфестацію.... З початку цього року Товариство об’єдинюється з іншими українськими товариствами у Українську спілку Республіки Хорватії. Більшість тих товариств зараз є тут, а це тільки початок у організованні спільних маніфестацій.... Друга ведуча програми говорила в короткому про житєву і творчу біографію Івана Франка.... Вони окремо привітали значних гостей на маніфестації, а саме: Аташе з питань култури при Посольстві Україні у Заґребі п. Ярослава Симонова, голову для координації української національної меншини у Р. Хорватії п. Віктора Філімана, представника Української національної меншини у Соборі Р. Хорватії п-і. Ларісу Уґлєшич, всіх присутніх представників українських товариств, свящинство, сестер Васіліянок, голову Національної Ради Української національної меншини у Сербії п. Мирослава Каленюка і секретаря п. Мирослава Гочака. По тім, до присутніх звирнулися найзначніші гості, а Аташе п. Сімонов вручив домашньому Товаристві Український прапор і кілька пар українських костюмів.... Далі програма так йшла: Український народний хор Товариства ″Іван Франко″ виконав святочну пісню Івана Франка ″Вічний револуціонер″. Др. Евгеній Пащенко викладав на тему ″Україна″. Мішаний народний хор і фольклорний ансамбль КПТ арас Шевченко″ з Кані-жі.Пісні з ЦД альбома ″Козоче, козаче″ і Чоловіча вокальна група ″Іван Франко″ з Хорвачанів. Фольклорний ансамбль КПТ Українців ″Карпати″ з Ліповляни. Український народний хор, оркестр і фольклорний ансамбль КПТ ″Україна″ з Славонського Броду. Український народний хор КПТ ″Іван Франко″ з Вуковару. Вокальна дівоча група ТПУК ″Коломийка″ з Сремської Митровиці.... Після цієї точки організатори іще раз подякували всім значним гостям і представникам товариств-учасників і вручили їм подяки і пам’ятні подарунки.... Культурна програма закінчена виступом фольклорного молодіжніго ансамблю ТПУК ″Коломийка″ з Сремської Митровиці.
Було очиведним, що організатори приступили до організації цієї маніфестації дуже серйозно, і можемо сказати, що ціла маніфестація мала відповідну вагу. Програма була поповнена пів на пів з піснями і танцями, і наше враження, що местицький рівень виконаного програму досить на доброму рівні.
По закінченні офіційної програми, спілкування продовжилося зараз тут на виході із закускою і освіжіючими напитками, а продовжилося у хотелі біля берегів ріки гарною вечерою. Господарів справді треба похвалити за щедре гостювання і виявом задоволення, що мали нас у себе в гостях. Як кажуть, кінець прикрашає цілу справу, а це був спів великого числа людей, з яких більшість знає як співаються наші українські старші і новіші пісні у супроводі досвідчених музикантів.
Коли зрозуміли, що час рушати до дому, нас іще чомусь тримало місце і нам було тяжко розлучатися із нашими дорогими знайомими, тобто приятелями, А коли на кінець пішли, ми понесли багато гарних вражень і задоєні оптимізмом, що наша справа буде іще довго живою на цих просторах.

понедељак, 9. август 2010.

2008 рік - Вшанування пам’яті Тараса Шевченка

Вшанування пам’яті Тараса Шевченка

Товариство плекання української культури ″Коломийка″ з Сремської Митровиці цього року трохи інакше справило ″Шевченківський вечір″. До організації прилучилася і Філія Товариства української мови, літератури і культури ″Просвіта″ в Сремській Митровиці. Цього разу ідея була зробити літературний вечір у читальні міської бібліотеки, де і звичайно у нашому місті робляться такі вечора і презентації літературних творів.
Носіями і головними у підготовці цього літературного вечора були Славка і Фетько Канюги. Вони до того прилучили учнів уроків української мови, підбирали вірші для деклямування і надглядали як вони приготовляються. Фетько і сам вибрав собі одного вірша і продиклямував його так, як він то уміє і вже роками доказує.
Того четверга о 19 годині вечером, 20 березня, у читальні, яка і так невеличка було поповнині усі місця, а не знати кого було більше, чи глядачів, чи учасників. Вечір почався привітом глядачів і гостей, а це зробили Фетько Канюга і Олександра Ляхович. Зараз по тім зазвучала мелодія ″Реве а стогне Дніпр широкий″ у виконані інструментального дуету Олександра Ляховича на гітарі і Олександри Сем’янів на флейті. Про життя і творчість Тараса Шевченка на переміну говорили конферасісти, а далі змінювалися чи деклямації, чи пісні старшої групи співаків, чи дівочої вокальної групи. Чулися дклямації у виконанні: ″Катарина″ Олександра Ляховича і Николи Мороза; ″Думка (Нащо мені чорні брови)″ Снежани Йосіпович; ″Тарасова ніч″ Івана Хрецишина; ″Господь Бог лихих карає″ Фетька Канюги; ″Дівичії очі″ Аніти Ляхович; ″Сова″ Касії Кравець; ″Думка (Вітре буйний, вітре буйний)″ Катарини Канюга і ″Сонце гріє, вітер віє″ Олександре Сем’янів. Між деклямаціями вокальна група виконала три пісні: ″По діброві вітер виє″, ″Бандуристе, орле сизий″ і ″ Утоптала стижечку″. Старша група співаків джерельних пісень виконала пісню ″Така її доля″. Дівочу вокальну групу приготовляв Микола Ляхович, а старшу групу співаків Петро Ляхович, який і супроводжав її з акордеоном.
По закінченні програми усі учасники і гості запрошені до приміщення товариства ″Коломийка″, ди продовжилося спілкування і розмінювання враження від виступу, бо декому цього разу було перший раз виступити перед глядачами. Ті що вже мають досвід у виступах хвалили початківців і додавали їм охоти і далі продожити свою активність до наступних виступів.
Найприємніші хвилини є коли виступ успішно закінчиться і коли приходить до опускання напруження, а так було і цього разу. У ″Коломийці″ вже увійшло до практики кожний раз по виступі поспілкувати у своєму приміщенні і на такий спосіб обговорити враження доки ще свіжі і зібрати сили для нових успіхів.

2007 рік - Новорічний прийом в Українській національній раді

Новорічний прийом в Українській національній раді
″Рідне слово″ ч.31 – січень 2008 року

27 грудня, у Національній раді української національної меншини в Новому Саді, відбувся святковий новорічний прийом. Голова Української національної ради Мирослав Калинюк привітав усіх присутніх і побажав щасливих наступаючих Новорічних і Різдвяних свят. У своєму виступі він наголосив, що 2007 рік був для української спільноти успішним роком. Головним нашим завданням є збереження національної самобутності. З допомогою Влади Республіки Сербія і Крайової Влади АК Воєводини проведено чимало маніфестацій і заходів, важливих для нашої національної спільноти. Він розказав про такі значні маніфестації, як Дні Тараса Шевченка, Фестиваль української культури “Калина” який у 2007 році проходив у Новому Саді, Дні Івана Франка та ін. Невирішеним залишилося питання збільшення телевізійних термінів і вирішення питання української редакції на Телебаченні Воєводини. Також невирішеними залишилося багато питань у галузі освіти на українській мові. “Збереження національної самобутності і надалі є нашим головним і найважливішим завданням”, - зазначив у своєму виступі Мирослав Калинюк. Також важливим завданням у наступному періоді є створення інституцій. Голова
Національної Ради привітав гостей – Душанку Манич, радника секретаря за регламенти і національні меншини АК Воєводини; Воїна Ковачевича, голову Сербсько-українського товариства; представників культурно-мистецьких товариств із наших осередків; представника Македонської національної ради О. Сімеоновского. Після привітань від імені Української національної ради за успішну і плідну співпрацю було вручено почесну грамоту Душанці Манич, яка подякувала за надану їй честь і наголосила на подальшій успішній співпраці, побажавши всім присутнім щасливих наступаючих свят. За співпрацю і підтримку української спільноти в Сербії на ниві збереження національної самобутності від імені Національної ради почесну грамоту вручено представнику Сербсько-українського товариства мр. Средоє Лаличу. Сердечно подякувавши за надану честь, Лалич коротко розказав про основні досягнення цього товариства, останнім з яких є недавно виданий диск Михайла Онищука. Він поздоровив усіх присутніх із наступаючими святами і побажав усім всього найкращого. Почесна грамота вручена і одному з найчисельніших наших культурних товариств, товариству з довгою традицією, товариству, яке успішно працює більше 25-ти років - КПТУ “Коломийка” зі Сремської Мітровиці. Нагороду прийняла голова Товариства “Коломийка” Анна Ляхович, яка зазначила, що для неї є честю бути головою такого успішного товариства, і наголосила, що діяльність “Коломийки” в наступному періоді буде ще активнішою.
Почесні грамоти надані також Місту Новий Сад і КМТ ім. Тараса Шевченка з Баня-Луки, представники яких із важливих причин не змогли взяти участь у цьому новорічному прийомі. Після урочистої частини відбувся концерт, у програмі якого прозвучали пісні у виконанні Надії Воротняк і Галини Вуячич, лауреатів першої премії Республіканського конкурсу в Тополі. Урочистий прийом закінчився святковим коктейлем.
Оксана Стецюк - ″Рідне слово″

недеља, 8. август 2010.

2007 рік - Свято українського фольклору – Річний концерт

Свято українського фольклору – Річний концерт
″Вісник Коломийки″ ч.42 – грудень 2007 року

І як це вже увійшло у традицію у активностях Товариства плекання української культури «Коломийка», і цього року, у місяці грудні влаштовано Річний концерт. 8-го грудня 2007 року, у міському театрі «Добріца Мілутінович», у Сремській Митровиці зібралися всі члени Товариства «Коломийка», щоб закінчаючи цей рік, представити глядачам, яких і цього разу був повний зал, усі досягнення на полі танцю, пісні, музики, деклямації та іншого.
У домовлений час до театру завітали голова Општини п. Зоран Міщевич з дружиною –директором Установи плекання культури Срем – Зоріцею. Були присутні ще голова Української Національної Ради п. Мирослав Калинюк, парох греко-католицької церкви о. Михайло Режак і представники багатьох культурних центрів та товариств: сербського «Бранко Радечевич» та «Досітея Обрадовича», хорватського , угорського, русинського та інших.
В активностях "Коломийки", цей рік був пребогатий а окримо виступами Фольклорного ансамблю. Почали з Општинським та Регіональними оглядами фольклору, на Фестивалі Української культури "Калина" у Новому Саді, на фестивалі "Червона калина" у Дев’ятині (Босня і Херцеговина", на Міжнароднім фестивалі "Срем-фолк-фест" у Сремській Митровиці, на гостюванні у Славонському Броді ( Хорватія) і так далі...
І інші секції не дармували: вишивальна секція працює цілого року, а спільно з етно-секцією виступили на двох Етно-фестивалях, де представляли українські страви і вишивки: у Новому Саді та Білгороді.
Ріжні види активностей доповнюють загальну працю Товариства, а про усе на час інформує Вісник, який і на далі видається...
Концерт почався привітною піснеє «Зеленеє жито, зелене», яку перший раз заспівала соло співачка Ганя Шевчук у супроводі оркестру та двчат- танцюристок з вишиваними рушниками і короваєм. Група співаків джерельних пісень відспівали пісню «Звідце гора-я». Дитячий ансамбль придставив танець «Горлиця». Потім дівчата з ансамблю «Досітей Обрадович» з Ґрґуревців заспівали одну пісню. Дитячий оркестр «Коломийки» заграв дві мелодії: «Польку» та «Коломийка». І знову Група старших співаків з піснею «Ой, там коло моста». Молодіжний танцювальний ансамбль виконав танець «Чабанські гри». А тоді знову на сцені танцюристи КМТ «Досітей Обрадович» з одним танцем, а за ними іще раз показав свої декляматорські здібності Тоедор Канюга. Соловейки ансамблю тобто Дівоча вокальна група виконала пісню «Ой, у вишневому садочку», а за ними іще один декляматор – Олександра Ляхович сказала вірш, з яким виступила на Крайовому огляді декляматорів Воєводини. Група співаків джерельних пісень виконала іще дві пісні: «Ой, плевли гусоньки, раз» та «Поїхала баба в ліс», і до кінця іще два танці: Молодіжний асамбль виконав танець «Українська сюіта», а Дитячий ансамбль «Гопак».
Закінчивши програму, усі учасники вийшли на сцену іще раз поклонитися глядачам, які і цього разу щедро нагороджували учасників оплесками. І так, доки іще всі були на сцені, ведучий програми подякував членам Етно-секції за їхній труд прикрасити сцену для цієї нагоди, а члени молодіжного ансамблю приготовили подарунок для їхнього хореографа і мистецького керівника Миколи Ляховича.
Він вийшов на сцену, вражений такою несподіванкою, і сльози засяли у очах, а глядачі підтримали цей гарний гест і вдячність молоді за пожертовну працю, прилучилися бурхливим оплесками.
Цей культурний вечір продовжився у Парафіяльному залі, де почастувалися гості та учасники приготованою закускою та напитками.
Діти дістали відпочинок від репетецій піч час Різдвяних та Новорічних празників, а зараз після того починається новий рік з новими плянами, а усі умови існують, щоб успішна праця продовжилася.

2007 рік - 100 РОКІВ «ПРОСВІТІ»

100 РОКІВ «ПРОСВІТІ»
″Вісник Коломийки″ ч.41 – жовтень 2007 року

1000 років від заснування Товариства «Просвіта» у Боснії українці у Воєводині, Сербія, урочисто відзначили 27 жовтня 2007 року в Кулі. Організатором відзначення 100-річного ювелею є Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта», з осідком у Новому Саді, а беспосереднє завдання оргкомітету урочистості виконує філія Товариства «Просвіта» в Кулі. Товариство «Просвіта» в Автономного Краю Воєводина Республіки Сербії, після багаторічного застою, офіційно відновило свою діяльність 1981 року з правом на спадкоємство колишнього Товариства «Просвіта» в Боснії, яке було засноване українськими переселенцями до Боснії 1907 року, а перестало діяти на початку Другої світової війни на просторах Балканів в 1941 року. Маючи на увазі неабияке значення цієї громадської організації українців для розвитку та плекання національної самобутності в усі часи різних влад і режимів на цих просторах по сьогодні, сучасне покоління українців горді тим, що обстали і являються певним чинником від повали у всіх галузях суспільного життя в кожному осередку мультеетнічної Воєводини і Сербії.
16.00 год. – У залі Скупштини општини Кула відбулися урочисті збори Товариства «Просвіта», були зачитані доповіді про 100 років «Просвіти» та привітальні слова гостей із ювілеєм.
18.00 год. – Святковий протоколярний прийом іноземних делегацій у голови општини Кула.
19.00 год. – Урочистий концерт українських товариств із Воєводини.
20.30 год. – Спільна вечеря делегацій і учасників урочистості з музичною програмою у Рекреаційному центрі. ( Рідне слово)

Того дня з Сремської Митровиці ранком рушив автобус до Сомбору і Кули і повіз молодіжний танцювальний ансамбль «Коломийки», а також і групу керівників та старших членів товариства. Всі вони брали участь на усіх заходах, які влаштовано в Кулі. На урочистому концерті товариств Воєводини молодіжний ансамбль «Коломийки» відіграв значну роль, бо тільки він представив публиці українські танці. Танцюристи виконали танці: «Привітний танець», «Українську сюіту» та «Чабанські ігри».

2007 рік - Вишивальна секція "Коломийки"

Вишивальна секція "Коломийки"
″Вісник Коломийки″ ч.35 – січень-лютий 2007 року

2004 року, при греко-католицькій парафії "Вознесення Господнього" зорганізована жіноча спілка ім. "Старші сестри". Ті жінки стараються піклуються чищенням та прекрашуванням церкви. Більше число тих жінок тепер є членками вишивальної секції при Товаристві "Коломийка". Усе почало так, що перед фестивалем "Калина" у Сремській Мітровиці було потрібно дещо вишити, а того приймилася Софія Писанюк, і с тим можемо повязати початок праці цієї секції. Тепер членками тої секції є: Славка Басіщук, Олена Йованович, Вера Нінкович, Ольга Грегус, Анна Ляхович, Ганя Саламун, Марія Писанюк, Марія Ляхович, Славка Канюга та Софія Писанюк, яка є головою цієї вишивальної секції. Ця секція сходиться один раз тижнево у приміщеннях Товариства, а усе, що вони вишивають є на потреби Товариства "Коломийка".


ТПУК «Коломийка» на Етно фестивалі 2007 у Новому Саді
″Вісник Коломийки″ ч.39 – липень 2007 року

Тпук «Коломийка» мала нагоду на цьогорічному Етно фестивалі страв і музики Воєводини представити українську кухню. Фестиваль відбувся 25 серпня 2007 року в Новому Саді.
Приготовлялися вариники та тертюхи, в підготовці яких брали велике число членів Товариства: Софія та Іван Писанюк, Марина та Ярослав Ільчешин, Єлена Іванович, Мальвіна та Ганя Шевчук, Наталька Причепа, Ана Капроцька, Славка Басісцюк, Йосип Кравець, Славка та Фетько Канюга, Любіца Ляхович, Михайло Ільчешин, Даніца Міланкович, Марія Ляхович, Іван Грегус, Ана Лукач, Катарина та Наталька Воротняк, Мілка Петрович та Анна Ляхович. Крім етно кухні, Товариство представилося ручними виробами, яких виробили жінки – члени вишивальної секції. Штанд Товариства «Коломийка» відвідоло велике число людей, які спробували страви з української кухні, або з дивуванням оглядали українські вишивки та гарно прикрашений штанд.
Наш штанд відвідав і голова Виконавчої ради Воєводини п.Горан Пайтич, який спробував наші українські страви та затримався у короткій розмові.
Етно фестиваль зібрав велике число відвідувачів, які мали нагоду на одному місці побачити та любуватися у багатстві ріжніх культур, костюмів, кухонь та старих ремісництвах... Анна Ляхович

недеља, 1. август 2010.

2007 рік - "Коломийка" у Вішеграді

"Коломийка" у Вішеграді

У суботу, 12 травня Фольклорний ансамбль Товариства "Коломийка" гостював у місті Вішеград, у Республиці Серпській на культурній маніфестації "Сокольські дні". Маніфестацію організувало домашнє КМТ "Соко", а виступали ансамблі з ріжних країн з оточення.
Ансамбль "Коломийки" там дуже добре прийнятий, так, що побували там аж два дні. Танцюристи відвідали усі знаменитості того району, а також були в "Кустурічиному селі".
На ці гастролі їздив тільки молодіжний фольклорний ансамбль, а виконали хореогафії "Українська сюіта" і "Чабанські ігри".
І знову "Коломийка" залишила гарне враження на присутних у Спортивній залі Вішеграду, за що вони нагородили бурхливими оплесками, а організатори обіцали запросити їх і на наступний рік.
На ці гостролі їздили і члени керівництва Товариства "Коломийка": голова Анна Ляхович, заступник голови Іван Мороз, член Керівної ради Іван Ворінський, та мистецький керівник Микола Ляхович. Вони там мали нагоду стрінутися з Послом України в Босні і Герцеговині, який був дуже радий поговорити з українцями з Сремської Мітровиці...

2006 рік - РІЧНИЙ КОНЦЕРТ "КОЛОМИЙКИ"

РІЧНИЙ КОНЦЕРТ "КОЛОМИЙКИ" 2006
″Вісник Коломийки″ ч. 34 – листопад-грудень 2006 року


Шановні глядачі, пані і панове, добрий вечір, щиро вас вітаємо!
Дякуємо вам, що прийшли поспілкувати з нами у цей вечір української культури.
Маємо честь привітати тут у нас Директора Установи плекання культури Срем п.Зоріцу Міщевич, Голову Општини Сремської Мітровиці п.Зорана Міщевича, Голову Української Національної ради пана Мирослава Калинюка, Велечасного Едварда Шпановича, отця Михайла Режака.
Ще поздоровляємо представників Культурних Товариств: п.Драгана Дьордєвича, мистецького керівника ФА "Бранко Радічевич", представника Хорватського культурного центру "Срієм", представника Угорського культурного ценру "Срем", представника Русинської філії і інших товариств і установ.
Від засновання по сьогодні, Фольклорний ансамбль ,чи Товариство "Коломийка" по перший раз організує самостійно Річний концерт, і надіємося, що це стане праксою.
В активностях "Коломийки", цей рік був пребогатий а окремо виступами Фольклорного ансамблю. Почали з Општинським та Регіональними оглядами фольклору, на Фестивалі Української культури "Калина" у Сремській Мітровиці, на фестивалі "Червона калина" у Дев'ятині (Босня і Герцеговина), на Міжнароднім фестивалі "Срем-фолк-фест" у Сремській Мітровиці, на гостюванні у Славонському Броді ( Хорватія).
На початку програми звирнулася до глядачів п.Зоріца Міщевич теплими словами.
Програма Річного концерту була така: "Привітний танець" у виконінні молодіжного ансамблю, пісня "Ой, зацвила черемшина" - Група співаків, танець "Гопак" - дитячий ансамбль, біографію Івана Франка розповів Фетько Канюга, деклямували Микола Мороз, Олександра Сем'янів і Микола Кузмінац, танець "Метелиця" - молодіжний ансамбль, композиція "Летить галка понад балку" - дитяча оркестра, пісня "Ой, там на горі" - Група співаків, танець "Козачок" - молодіжний ансамбль, деклямували Іван Грецишин, Олександр Ляхович і Катарина Канюга, пісні "І шумить, і гудить" і "Тече вода каламутна" виконала Дівоча вокальна група, танець "Повзунець" - дитячий ансамбль, пісня "Місяць на небі" - Дівоча вокальна група, пісня "Ой, у полі верба", танець "Горлиця" - дитячий ансамбль, реситал говорив Фетько Канюга, пісня "Гукну я си гукну" - Група співаків, танець "Чабанські ігри", і на кінці доділювання Подяк.
Голова Товариства "Коломийка" Іван Мороз вручив Подяки на плодоносній праці і активностях поодиноким членам Товариства, а саме: Петру Ляховичу, Саші Юришичу, Даміру Бухі, Славці Канюга, Миколі Ляховичу і Софії Писанюк.
Всі офіційні гості, після успішного концерту відвідали приміщення "Коломийки", де влаштований малий коктель. Тут була нагода у приємному настрої продовжити розмови керівників Општини з головою Української Національної Ради, керівниками "Коломийки" і представників інших товариств.

2006 рік - 5 Огляд дитячої творчості русинів і українців Хорватії

5 Огляд дитячої творчості русинів і українців Хорватії
″Вісник Коломийки″ ч. 33 – вересень – жовтень 2006 року


Славонський Брод 2006 р.
У суботу, 14-ого жовтня, у Славонському Броді відбулися 5-і Огляди дитячої творчості русинів і українців Республики Хорватії у організації Союзу русинів і українців Хорватії та Культурно-просвітного Товариства „Україна” з Славонського Броду. Огляди відбулися у прикрасному ресторані підприємства „Дж. Джаковича”. Ведуча програми насамперед привітала усіх присутних, учасників оглядів і гостей у програмі з Сербії і Босні і Херцеговини. З офіційних гостей окримо привітала: Ярослава Симонова – аташе з питань культури в Посольстві України в Хорватії, Мирослава Калинюка – голову Національної Ради українців Сербії, Славка Бурду – голову Союзу русинів і україн-ців Хорватії, Гавреїла Такача – секретаря Союзу русинів і українців Хорватії, Дубравку Пистрович – на-чальницю громадських делатностей Посавської Жупанії, Мирослава Семенюка – представника українців Славонського Броду, о. Івана Барщивського – представника духовенства, Павла Головчука – письменника, Сестер Василіянок та представників усіх присутніх товариств. Огляди офіційно відкрив Михайло Семенюк – голова Культурно-просьвітного Товариства „Україна”. У прдовженні програми виступали учасники по передбаченій програмі: КПТ „Україна”, Славонський Брод, Початкові школи: Вуковр Петровці – кляс української мови, ПШ „Йосип Козарац” Липовляни, ПШ „Хуґо Бадалич” Сл. Брод, ПШ „М. Релькович 2” Бебрина,„Бродські метелики” – студій балету Сл. Броду, КМТ „Андрій Пеліх”, КМТ „Осіф Костельник” з Вуковару, КПТ „Тарас Шевченко” з Каніжі, КМТ „Якім Гарді” з Петровців, УКМТ „Кобзар” з Нового Саду, КПСУ „Тарас Шевченко” з Баня Луки, ТПУК „Коломийка” з Сремської Митровиці, Сербія з програмою: „На весні” та „Раня осінь” – вірші, „Тече вода каламутна” – пісня та „Горлиця” – танець, КПСУ „Тарас Шевченко” з Баня Луки, КПТ „Яким Ґовля” з Міклушевців.
Ці огляди дитячої творчості були також посв’ячені ювілею 150 років від народження українського письменника Івана Франка, і тому у програмі деклямувалися багато його віршів.
Товариство „Коломийка” і цього разу представилися з добрим виступом з багато чисельним дитячим фольклорним ансамблем, а Товариство „Кобзар” також добре виконало свою програму, а їхних виступах бачиться хід до кращого. Одні та другі нагороджені багатими і щедрими оплесками через високий рівень сваго виступу.
У тому ж ресторані усі учасники та гості спільно вечеряли а потім продовжилося спілкування із музикою і танцуванням. Організатори цих оглядів постаралися, щоб діти-учасники цього разу справді добре забавилися, так, що було тяшко їх відірвати від гарної забави, щоб рушати у далеку дорогу додому.